7 квітня – свято Благовіщення. У цей день згадують явлення Пресвятій Діві Марії архангела Гаврила, що сповістив про майбутнє народження Спасителя.

«Благословенна ти поміж жінками»

Марія виховувалася в родині благочестивих га-лилеян, які довго не могли мати дітей. А коли Господь ощасливив їх дитиною, то вони дали обітницю віддати свою дочку Йому на служіння з народження. З трьох років Марія виховувалася в храмі. Досягши повноліття, мала покинути його стіни. Але відмовилася. Сказала священнослужителям, що віддана Господу і хоче бути незайманою, присвятивши своє життя Йому. Служителі храму ухвалили, що заручини з праведним старцем Йосифом стануть виходом з ситуації. Він оберігатиме і піклуватиметься про неї. Переїхавши в його дім, Марія проводила весь свій час у молитвах, читанні священних писань і роботі.

Одного дня ангел явився Марії і сказав: «Радуйся, благодатна! Господь з тобою! Благословенна ти поміж жінками». Не одразу зрозуміла, що значить таке звернення. Ангел пояснив, що їй випала честь зачати й виносити Сина Божого. «Святий Дух зійде на Тебе, і сила Всевишнього осяє Тебе». Марія відповіла, що вона раба Господня, і хай буде так, як хоче Бог.

Цього дня вранці, коли ще в церкві правиться служба Божа, випускають на волю пташок, що зимували в клітках – «щоб співали на волі, Бога прославляли та просили щастя-удачі тому, хто їх випустив». Виганяють погуляти на волю й худобу, домашніх тварин, навіть собаку спускають з прив’язі — «аби чули весну і самі про себе дбали».

7 квітня святять воду, сіль і проскури

Вважається, що благовіщенська вода, як вмитися нею, додасть краси, а сіль може вилікувати і безнадійно хворого.
Освячені проскури має з’їсти натщесерце кожен у родині, а крихти додати у корм домашнім тваринам -на здоров’я худобі та людині. Також крихти висипають у мед, «аби бджоли роїлися»; змішують з землею та сіють по чотирьох кутах ниви, «щоб дощова хмара поля не минала»; заривають у землю, «щоб град посіви не побив».

Благовіщенську проскуру зберігають поміж святими образами.

Риба та вино

У це свято за великий гріх братися за будь-яку роботу. Старі люди кажуть, що навіть птиця на Благовіщення не в’є собі гнізда. Особливо грішно працювати на землі: орати, копати, садити, згрібати торішнє листя – робота вийде недолугою та пустою.

І ще такий милий забобон: не можна дівчатам цього дня розчісувати й плести коси, щоб не заплутати свою долю.

На Благовіщення, за повір’ям, навіть грішників не мучать у пеклі, дають їм відпочинок.

Відзначають свято вдома, з родиною. На обід подають рибу і червоне вино (піст заради Благовіщення послаблюється). У давнину ще й пекли солодкі пісні пироги та особливе печиво у формі плуга, борони, серпа.

Печиво-серп роздавали дівчатам, щоб у жнива хутко жали: «На тобі серпа, а мені дай пшениці снопа»; у вигляді плуга чи борони – парубкам, щоб добре орали: «На тобі борону, а мені дай жита сторону».

Чи вернеться зима

Народна творчість на цей день зберегла багато прикмет. Ось лиш деякі: перед сходом сонця ясно й тихо -на добрий врожай збіжжя; як мороз – буде багато огірків. А ще казали: «До Благовіщення зими не кляни!», бо вона, мовляв, ще може вернутись.

Тетяна МАЛИШЕНКО