Минулого тижня у води Чорного моря потрапило кілька сотень тон райдужної форелі, витік якої, судячи з усього, стався з одного з нелегальних спецгосподарств у районі російського Сочі. Риба, яка зазвичай не водиться в солоних водоймах, та й взагалі рідко зустрічається в дикій природі, цілком може вижити та адаптуватися у чорноморських водах, а з ними незабаром потрапити і до Азовського моря. Втім, це не є підставою для радості ― поява новачка може обернутися для екосистеми моря справжньою катастрофою, пояснили експерти редакції Arabatka.UA.

В результаті діяльності людини живі організми нерідко змушені залишати природне місце існування і обживатися на новій території. І найчастіше буває, що адаптація проходить настільки добре, що новачок не тільки добре приживається, але і починає знищувати місцевих жителів, порушуючи баланс локальної екосистеми.

Перший яскравий приклад — неконтрольоване розмноження завезеної через судноплавство рапани венозної в Чорному, а нині Азовському морях. Цей вид через відсутність у наших широтах природних ворогів (наприклад, морської зірки) активно витісняє місцеву фауну та активно знищує популяцію мідій.

Інший приклад – комерційне рибальство. Коли певні види риби спеціально переміщують або допускають їх витік в іншу водойму, в її екосистемі відбувається ціла низка відчутних змін, які серед інших проблем призводять до помітного скорочення видового розмаїття.

Певні штучно розведені і вирощувані види риби настільки успішно пристосовуються до нового довкілля, що стають для неї справжньою руйнівною силою. Їх зараховують до інвазійних видів, до десятки найзгубніших у тому числі входить райдужна форель. Саме вона у кількості близько 300 тон нещодавно вирвалася у чорноморські простори у районі Сочі. Журналісти припустили, що масовий витік лососевих стався в одній із незареєстрованих форелевих ферм після того, як сильний шторм порвав загороджувальні мережі. Місцеві рибалки тріумфували від радості. За кілька днів «втікачі» з’явилися вже біля узбережжя тимчасово окупованого Криму.

Але поки одні фахівці стверджують, що ця риба за жодних умов не виживе в солоній морській воді, інші впевнені, що навіть будучи прісноводною, райдужна форель цілком може пристосуватися до солоного середовища. В аквакультурі, наприклад, її переміщають із прісної води до морської після того, як маса тіла риби досягає мінімум 50-100 грамів. Більше того, вважається, що така трансформація навіть зміцнює здоров’я форелі. І враховуючи, що риба, яка втекла з ферми, вже тиждень успішно подорожує Чорним морем, вона чудово адаптувалася.

З’явившись в західних регіонах США, райдужна форель поширилася по всьому світу. Це хижак, для якого характерна висока пристосованість та здатність своєю появою призводити до зникнення багатьох інших видів. Легко заселяючи водойми, він провокує помітні зміни у популяціях безхребетних і опосередковано впливає на інші види риб, які харчуються цими безхребетними.

Небезпека райдужної форелі ще й у тому, що більшість представників виду є носіями паразита Myxozoa, який викликає хворобу, відому як «вертеж лососевих», як серед риб, що культивуються у спецгосподарствах, так і в дикій природі. Тобто заражатися нею можуть інші види. Так що великий ризик того, що форель, яка опинилася в Чорному морі, у пошуках прісних водойм зможе обжитися в Кубані та її притоках, а також у річках Криму, звідки згодом потрапить у менш солоне Азовське море.

Станеться це з великою ймовірністю вже найближчим часом, і тоді екосистема Азова постане перед новими екологічними викликами.