Ще вчора школярі – сьогодні студенти. І попри небезпеку, вони обирають Україну та українську освіту. Чому не їдуть вчитись за кордон та чи бояться навчатися під час тривог?

Катерина — студентка першого курсу Університету митної справи та фінансів. Навчається за спеціальністю «Журналістика». Три останні роки в школі дівчина вчилася дистанційно. Проте, офлайн заняття вважає ефективнішими та комфортнішими.

Катерина Василенко, студентка першого курсу: «Університет дає змогу вивчати матеріал у реальному житті, виходити на навчання. Саме зараз, у цей час знайомитися, спілкуватися, надихатися, відчувати енергію кожного викладача».

Навчатися в університеті безпечно, каже Катерина. Всі студенти пройшли інструктаж. Під час тривоги спускаються до укриття.

Катерина Василенко, студентка першого курсу: «У час, коли ми перебуваємо в укритті, є можливість поспілкуватися з викладачами, зі студентами різних факультетів».

Викладачі теж радіють поверненню в аудиторії.

Геннадій Сенкевич, доцент кафедри журналістики УМСФ: «В аудиторії проводити заняття краще, тому що ми безпосередньо спілкуємося, коммунікуємо віч-на-віч».

Нинішніх студентів викладачі називають «студентами війни».

Геннадій Сенкевич, доцент кафедри журналістики УМСФ: «Студенти війни», вони стурбовані, вони, можна сказати, уважніші, вони зосереджені, тому що вони розуміють те, що відбувається зараз в Україні».

Тікати з України та вчитися за кордоном ці студенти не хочуть.

Олександр Гладуш, першокурсник: «Тому що для мене дуже важливо розвивати саме нашу національну журналістику».

Матвій Куц, першокурсник: «Я був у Німеччині. Але, коли я приїхав до іншої країни, я зрозумів, що це зовсім інший менталітет».

Юлія Семенчук, першокурсниця: «Чесно скажу, думала їхати навчатися за кордон. Але все-таки зрозуміла, що тут рідніше. Треба буде все-таки після війни розвивати нашу економіку, все, що потрібно. Хто це буде робити, якщо не ми, це наше покоління».

Кожен з цих першокурсників вірить у ЗСУ та готовий працювати заради своєї країни.

За матеріалами ДніпроTV.