У Дніпрі підбили підсумки четвертого етапу «Бюджету участі» – програми, котра дозволяє містянам отримувати муніципальні кошти на втілення корисних розробок і проєктів.

За три роки існування партиципаторного бюджетування нинішній сезон став рекордним. Так, дніпряни зареєстрували 465 ініціатив. Перемогу здобули 107 проєктів. Міський голова Дніпра Борис Філатов наголосив, що мерія і надалі підтримуватиме «Бюджет участі».
– Як ви пам’ятаєте, навесні активно обговорювалося питання, що у зв’язку з ліквідацією департаменту з питань енергоефективних технологій та ініціатив партиципаторний бюджет скасують. Було багато спекуляцій, утім зрада – не здійснилась. Платформа перейшла до іншого департаменту. І «Бюджет участі» збільшив обороти. Політично я підтримую цей проєкт. У бюджеті (йдеться про муніципальний кошторис) наступного року ми виділяємо близько 31 млн грн на «Бюджет участі»», – зазначив Борис Філатов.
Очільник міста також закликав дніпрян ще активніше долучатися до «Бюджету участі». Водночас він підкреслив, що не має наміру допомагати або лобіювати просування ініціатив, котрі не пройшли етап відкритого голосування у жодних програмах, які передбачають співфінансування.
Четвертий етап «Бюджету участі» розпочався 21 липня. Найбільшу кількість проєктів подали в галузі освіти (53 %), культури (13 %) та спорту (10 %).
– Цього року у нас нова перемога: максимальна кількість проєктів, поданих до розгляду, були направлені на голосування – 96 %. Конкуренція цього року була велика – за всіма типами проєктів. Усі засідання комісій транслювалися онлайн. Голосування також проходило онлайн – за допомогою банкінгу-ІD або електронного цифрового підпису. Паперового голосування не було, – розповіла директорка департаменту інноваційного розвитку міськради Дніпра Юлія Павлюк.
Нині Дніпро вважається одним із прикладів найактивнішого впровадження партиципаторного бюджетування в Україні. Це показав, зокрема, цьогорічний – четвертий етап. Так, понад 105 тисяч громадян віддали більш ніж 334 тисячі голосів за вподобані ідеї. Це майже у 7 разів більше, ніж торік. Найактивнішими стали перші та останні дні голосування.
Загалом із восьми великих гуманітарних проєктів-переможців п’ять стосуються впровадження в школах міста STEM-технологій. Ще тринадцять подібних ініціатив здобули перевагу в групі малих. Також у цій категорії одним із лідерів визнали розробку наймолодшої авторки, сімнадцятирічної Ірини Сєрової. Дівчина пропонує створити шкільне радіо — як сучасний інформаційний простір для учнів і батьків.
Серед великих муніципальних проєктів лідерами стали ініціативи ревіталізації двох зелених зон міста (скверу на Слобожанському проспекті і зеленої зони біля ВПУ № 17), а також задуми щодо встановлення відеокамер з підключенням до системи «Безпечне місто» на житломасивах Парус і Ломівський. Перевагу у голосуванні здобуло і створення активних дитячо-спортивних зон відпочинку та різні соціальні ініціативи.