Мешканці Лівобережного-3 страждають від підтоплень: чи можна вирішити проблему?

  03.12.2021 14:45   -
Новини

Ні пройти, ні проїхати. Проблемний колектор став причиною страждань мешканців кількох дворів на житломасиві Лівобережний-3. Після кожного дощу, за словами місцевих, в низині у величезну калюжу збирається купа води, спричиняючи не лише незручності для пересування, а й загрозу підмиванням фундаментів численних житлових будівель навколо.

Ці кадри мешканцями Лівобережного зафіксовані не під час стихійного лиха. Водоспади, які формують справжні озера навпроти під’їздів дніпрян по проспекту Мира та вулиці Гетьманській, утворюються буквально після кожного рясного дощу.

«Нам очень тяжело! Мы когда с коляской, с детьми, приходится обходить через боковую калитку. Мы переживаем, что у нас в подвале стоит вода. Лужа растекается вот отсюда и до той катушки. И вот это все плывет. Невозможно в аптеку пройти. И парковку, и вот все-все, и под самый дом».

Окрім цього, мешканці занепокоєні станом будинків, адже впевнені: вода підмиває фундаменти, а це з часом може спричинити справжнє лихо.

Владислав Мар’єнко, голова правління ОСББ «Олімпійський 2012»: 
«Літом, коли були великі дощі, підтопило Гетьманську,7, Мира,25. Затопило сусідні будинки – Мира,13. У них в підвалі вода стояла. У нас все було замочено. Ми переживаємо за те, що будинки можуть будуть розмиті і підуть під землю».

Голова правління ОСББ «Олімпійський 2012» Владислав Мар’єнко розповідає: усі проблеми через непрацюючий колектор, який би мав рятувати місцевих від надмірної вологи після опадів.

Владислав Мар’єнко, голова правління ОСББ «Олімпійський 2012»:
«В 2012-му році, при здачі будівлі Мира, 25, було побудовано цей колектор, але він був заглушений».

Віктор Кочерга, мешканець вулиці Гетьманська, 7: «Ливньовка, вона недобудована з певних причин, тому що на той час, коли була забудова цієї ливньовки, не було змоги домовитися з мешканцями приватного сектору, щоб зробили відводи в озеро, яке біля нас, Куряче».

Інша проблема – зливоскиди навколо будинків, які покликані приймати удари стихії на себе. Проте, також не судилося. Євген Летюк демонструє де саме розташовані марні дощоприймачі. Зізнається, води буває настільки багато, що чоловік з власного закритого двору регулярно лопатою прибирає побутове сміття, намите від сміттєвих баків поруч.

Євген Летюк, мешканець проспекту Мира, 25: «Следующие ливневки построены вот здесь, на перекрестке. Они были сделаны просто как бутофория. Потому что другими словами это назвать невозможно. Ты подходишь к ней в сухое время. Вроде бы она и есть, а когда идут обильные осадки, она полностью не работает».

Владислав Мар’єнко, голова правління ОСББ «Олімпійський 2012»:
«З 2014 року ми зверталися до забудовника, до міської влади з проханням добудувати та вирішити питання скидання води».

Допомогти людям визивалися нардепи, але все марно.

«Депутат просив КП «Гідроспоруди» особисто провести чищення. Це тупиковий ливневий колектор, але його навіть ніколи не чистили. Тут видно, що земля знаходиться по самий верх. Адже навіть якась частина води могла все ж уходити в цей ливневий колектор».

Місцеві кажуть, аби відкачувати воду після потопів, рятуючи власні помешкання, доводиться викликати рятувальників з насосами. У міськраді про проблему знають.

Михайло Ступак, заступник начальника управління комунального підприємства «УРЕА» Дніпровської міськради: «Забудовники побудували мережі, які не мають виходу до центрального колектору. До того колектору, який би відводив воду дійсно. Те що в них побудовано – це локальні мережі. Через це вода нікуди не відводиться. Тобто вона там накопичується. Може якась частина потрапляє до цих колекторів і в них знаходиться, але остаточно вона нікуди не відводиться. Ні до річок, ні до озер, нікуди».

 Аби допомогти дніпрянам, необхідно побудувати очисні споруди та магістральний колектор на Донецькому шосе зі скидом напряму у річку Дніпро. А для цього потрібен понад мільярд гривень. Ці кошти наразі не передбачені ані в місцевому, ані навіть в державному бюджеті. Тому поки мешканцям Лівобережного доведеться знаходити специфічну романтику, уявляючи себе українськими венеціанцями.

Поділитись: