Медузи в Азовському морі в 2022 році не зникнуть – коментарі експертів
В останні роки курорти Азовського моря страждають через навалу медуз, спричинену підвищенням солоності моря. Як варіант боротьби з проблемою влада Запорізької області розглядає можливість опріснення Азова за допомогою води Каховського водосховища, яка доставляється через мережу існуючих зрошувальних каналів. Але, на думку експертів, діяти треба інакше, і на досягнення результату можуть піти роки. Про це повідомляє Pro.Бердянськ.
Головною причиною масового засилля медузи-корнерота в Азовському морі є зростання рівня солоності морської води. І опріснення Азова, яке зробить його «некомфортним» для стрекаючих – це єдиний реально дієвий спосіб змінити ситуацію на краще. Про це повідомляли багато експертів.
Теоретично вирішити питання із опрісненням можливо за рахунок води Каховського водосховища або Північно-Кримського каналу. Але за нинішніх умов досягти опріснення Азовського моря навряд чи вийде через низьку пропускну спроможність існуючої мережі зрошувальних каналів, які ведуть до моря.
Тобто для ефективного опріснення необхідно будівництво нового каналу з пропускною здатністю близько 300 кубометрів води за секунду.
Про це повідомили у редакції туристичного медіа-проєкту «Старий Азов» з посиланням на ексклюзивний коментар завідувача кафедри екології, загальної біології та раціонального природокористування МДПУ, доцента Володимира Воровки.
Можливість знизити солоність моря у такий спосіб Володимир Петрович коментує так:
“Злив прісної води з каналів у море нічого не дасть. Хоч гідрологію ніхто і не прораховував, але все одно це “крапля у морі”. Об’єми води непорівнянні. Та й наскільки я знаю, з каналу, розташованого біля Мелітополя, воду і так спускають у річку Молочну, а отже, і в лиман Молочний. Але це не допомагає опріснитися навіть Молочному лиману, не те що морю. Солоність моря не падає, а тому чекати відсутності медуз не варто. Очевидно, що треба захищати пляжі сітками”.
При цьому витрата води Північно-Кримського каналу навіть за мінусом втрат та витрат на зрошення сільськогосподарських угідь Херсонської області може перевищувати 300 кубометрів на секунду, що можна порівняти з дебітом великої річки. Але, за словами експертів, для того, щоб швидко і без втрат доставити цей обсяг води до Утлюцького або Молочного лиману, потрібно прокласти додатковий канал завдовжки до 120 км.
І навіть це не дасть швидких результатів, оскільки водне сполучення між Молочним лиманом та Азовом не надто активне. Тому для досягнення видимого ефекту може знадобитися не один рік.
Більш раціонально зливати воду з Північно-Кримського каналу одразу до Утлюцького лиману. Це цілком можливо, наприклад, у районі Генічеська. Але для цього, за словами Володимира Воровки, потрібно вирити канал від Перекопу до Азовського моря.
Але очевидно, що всі подібні заходи є вкрай ресурсовитратними, і їхня реалізація під силу лише державі. У той час, як місцева і навіть регіональна влада самостійно тут нічого зробити не зможе.
Причому це небагато дієвих варіантів, які можуть дозволити отримати порівняно швидкий результат. Адже для того, щоб опріснити Азовське море через подачу води в Молочний лиман, спочатку потрібно знизити солоність самого лиману, який за своєю природою приблизно в 2 рази солоніший за море. І лише на це можуть піти роки.
Водночас процес обміну води між Азовом та Утлюцьким лиманом проходить значно активніше, а градієнт солоності в цьому випадку набагато менший.
Також є й інші варіанти маршрутів для нового каналу:
«У разі будівництва нового каналу від Каховського водосховища до Азовського моря та його заток потенційно ефективним маршрутом доставки води може стати також напрямок Василівка-Приморський Посад. У цьому випадку, по-перше, довжина каналу виявиться близькою до мінімуму, а ефективному і швидшому розпріснюванню піддасться ширша площа українських курортів, включно з, у першу чергу, Приморськом, Бердянськом і Бердянською косою. Але, звичайно, це величезні інвестиції, які недоступні навіть на обласному рівні, не кажучи вже про місцеві громади», – доповнив колегу головний редактор медіа-проєкту «Бердянськ»
Євген Смєльчаков.
Таким чином, вирішення проблеми із медузами в Азовському морі є справою державної політики. Але в будь-якому разі воно вимагає часу, і за рік-два нічого не зміниться.
Тому в перспективі курортного сезону-2022 на курортах Азовського моря є відпочинок з медузами. Але те, коли саме і в яких кількостях вони з’являться біля берегів популярних курортів, сказати точно складно. Їхня поява залежатиме від низки природних факторів і, зокрема, погоди та напрямку вітру.