Підприємці курортного бізнесу Арабатської Стрілки та Кирилівки виявилися неготовими до обов’язкового застосування РРО з 01 січня 2022 року і до кінця не розуміють, як це позначиться на їхньому бізнесі. При цьому за порушення нового закону передбачено великі штрафи, а вести РРО без помилок не так просто. Про це кореспонденту сайту Дніпро Регіон повідомили у редакціях медіа-проєктів Кирилівка.Укр та Арабатка.UA, за результатами опитування представників турбізнесу обох курортів, проведеного в грудні 2021 року, і спільно з фінансовими експертами підготували низку рекомендацій, як бізнесу поводитися в ситуації, яка склалася.

Так, за підсумками опитування 30-ти підприємців (ФОП) на єдиному податку, які володіють готельними господарствами, базами відпочинку або гостьовими будинками у цих курортних регіонах, лише представники 6 об’єктів заявили про те, що знають про обов’язок з нового року використовувати РРО. І лише один із них вже купив класичний касовий апарат (реєстратор розрахункових операцій – далі РРО), оскільки не сподівається на стабільність програмних РРО (далі ПРРО), і готується до його впровадження.

З урахуванням того, що ВРУ провалила голосування законопроекту №6376 і оскільки прийом платежів без РРО, порушення вимог застосування РРО та неправильне використання розрахункових рахунків може призвести до величезних штрафів, ми спільно з фінансовим консультантом бухгалтерської компанії CFC (Cash Flow Control), Світланою Гольц, підготували аналітичний огляд проблем та особливостей використання РРО та ПРРО у курортному бізнесі.

Тут і далі у матеріалі під РРО мається на увазі сукупність РРО та ПРРО.

Отже, хто ж має використовувати РРО з 1 січня 2022 року?

Усі суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (у разі застосування електронних платіжних засобів) під час продажу товарів та надання послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та в готельному бізнесі зобов’язані використовувати реєстратори розрахункових операцій. З 01 січня 2022 року це стосується всіх підприємств та фізичних осіб-підприємців (ФОП), у тому числі тих, які використовують спрощену систему оподаткування 2-ї та 3-ї групи (згідно з пп. 296.10 ПКУ виняток зроблено лише для 1-ї групи).

Оскільки до платників єдиного податку 1-ї групи належать тільки ФОП, які не використовують працю найманих осіб та здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торгових місць на ринках та/або здійснюють господарську діяльність з надання побутових послуг населенню, весь курортний, торговий та ресторанний бізнес у наших регіонах з 01 січня буде зобов’язаний застосовувати РРО незалежно від обсягу виторгу.

При цьому часто багато підприємців невірно вважають, що для безготівкових розрахунків не обов’язкове застосування РРО, але в реаліях України все інакше.

Зокрема, як уже було згадано вище, безготівкові розрахунки із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) теж мають відбуватися з використанням РРО чи ПРРО. До таких розрахунків, зокрема, належать:

• розрахунки через платіжний POS-термінал (банківський еквайринг) у місці реалізації товару чи послуги;
• оплата на сайті компанії через банківські сервіси (інтернет еквайринг) типу WAYFORPAY, LIQPAY, PORTMONE, FONDY (є винятки, які будуть описані нижче);
• оплата карткою через інтернет-банкінг або мобільний додаток банку (Приват 24, Моно тощо) — навіть якщо клієнт сплатив самостійно за вказаними реквізитами. У цьому випадку питання застосування РРО з точки зору податківців неоднозначне, але про це теж нижче.

Що таке розрахункові операції, і коли необхідне застосування РРО

Розрахункова операція – це прийом від покупця готівки, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг) (ст. 2 ЗУ №265).

Місце проведення розрахунків – це місце, в якому проводяться розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (ст. 2 ЗУ №265).

Важливо! Для реєстрації РРО та ПРРО місце проведення розрахунків необхідно зареєструвати у податковій, надавши форму 20-ОПП. І це обов’язково!

Отже, якщо є розрахункова операція, то РРО необхідно використовувати.

Таким чином, послуги бронювання номерів за умови правильного документального оформлення та коректного проведення розрахунків із замовниками послуг можна проводити без РРО, оскільки у цьому випадку відсутнє місце розрахунку і, як наслідок, розрахункова операція. Але цей підхід без ризиків можна застосовувати лише у випадку, якщо послуги бронювання та послуги тимчасового проживання надають різні компанії чи підприємці. Для мінімізації ризиків важливо, щоб безпосереднього контакту з покупцем у ФОП, який надає послуги бронювання, не було на всіх етапах споживання послуги, оскільки інакше з’являється місце проведення розрахунків та необхідність використання РРО (тобто, віртуальна послуга “бронювання” повинна залишатися повністю віддаленою послугою, від створення заявки до підтвердження та оплати послуг – всі ці стадії мають відбуватися без особистого контакту відповідального ФОП із клієнтом).

Коли можна уникнути РРО — зміни від 10.12.2020 р.

Відповідно до пункту 14 ст. 9 Закону № 265, РРО не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або послуг переказу коштів.

Відповідно до роз’яснень НБУ (лист № 57-0010/3184 від 15.01.2021 р.) щодо даних нововведень: «законодавство України не містить визначень термінів/понять “сервіс переказу коштів” та “банківські системи дистанційного обслуговування».

Проте НБУ у цьому листі привів власний погляд: до систем дистанційного обслуговування належать, зокрема, Приват24, Ощад24/7 тощо. До “сервісів переказу коштів”, на думку НБУ, можна зарахувати сервіси банків (LiqPay тощо) та/або небанківських фінансових установ (Portmone, iPay, WayforPay, Easy Pay тощо), які мають ліцензію НБУ на переказ коштів без відкриття рахунків, які надають можливість споживачам здійснити оплату товарів (послуг), у тому числі дистанційно.

Враховуючи викладене:

• пільга про можливе незастосування РРО, встановлена ​​пунктом 14 статті 9 Закону № 265, поширюється виключно на послуги та не може бути використана суб’єктом господарювання, який здійснює продаж товарів;
• здійснення розрахунків через установу банку не вимагає застосування РРО.

РРО не потрібне, якщо розрахунки здійснюються виключно у безготівковій формі:

• шляхом переказу коштів замовниками з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок;
• шляхом внесення коштів через касу банку;
• під час проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, що належить банку.

Програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС або простіше – «банківський термінал») – пристрій, що дозволяє користувачеві здійснювати операції з ініціювання переказу коштів, а також виконувати інші операції відповідно до функціональних можливостей цього пристрою без участі оператора (касира), тобто виконуються ті ж операції, що й у касі банку.

У випадку ж із небанківською ПТКС, податківці вимагають застосування РРО!

Також зазначимо, що податківці в ІПК часто озвучують думку, протилежну Нацбанку, і наполягають на реєстрації через РРО всіх переказів через еквайрингові компанії (Liqpay, Fondy тощо). При цьому є підтвердження позиції, що платежі через онлайн-банкінг не потрібно проводити через РРО.

Загалом, можна резюмувати, що платежі в касі банку, через банківський ПТКС та через інтернет-банкінг не вимагають реєстрації через РРО. Використання сервісів онлайн-еквайрингу без РРО для оплати послуг залишається суперечливим. Докладніше – читайте за посиланням.

Больові точки проблеми РРО

Законодавство України в галузі застосування РРО недосконале, як мінімум тому, що кожного року з’являються нові способи розрахунків, зокрема, з використанням мережі Інтернет, мобільних програмних додатків, альтернативних способів оплати – наприклад, післяплати при отриманні посилок через поштових операторів тощо.

У законодавстві щодо РРО не докладно описано план дій суб’єкта господарювання при застосуванні таких способів оплати, що дає широке поле для «творчості» податківців, які надають роз’яснення, що часто суперечать одне одному, і підприємцю важко розібратися, як діяти в конкретних ситуаціях.

І не забуваймо про чималі штрафи за недотримання вимог законодавства щодо проведення розрахункових операцій через РРО…

Найкращим виходом у суперечливих ситуаціях є отримання індивідуальних податкових консультацій від ДПС, але це потребує компетенції, займає час, а підприємцю вирішувати проблемні питання необхідно оперативно, і кілька тижнів в очікуванні відповіді від ДПС він витратити не може.

Більш оперативно відповіді на болючі питання можна отримати, зателефонувавши на гарячу лінію ДПС: 0-800-501-007 або звернувшись із запитом на Телеграм-бот ДПС: DPS_ContactCenter_bot, але знову ж таки слід критично ставитися до роз’яснень податківців, оскільки стосовно одного і того ж самого питання різні оператори можуть надати кардинально різні консультації.

Суперечливі питання застосування РРО

Припустимо, покупець здійснює платіж за товари із застосуванням платіжної картки через банк – інтернет-банкінг (наприклад, через Приват24, ПУМБ Online, Ощад 24/7 тощо), чи потрібен РРО?

Відповіді податківців:

• так, «при оплаті товарів з використанням інтернет-банкінгу РРО потрібний» (ЗІР, категорія 109.02, ІПК ДПС від 09.11.2020 р. N 4624/ІПК/99-00- 07-05-01-06 та від 25.11 .2020 р .N 4816/ІПК/99-00-07-05-01-06);
• ні, РРО не вимагається – Лист ДПСУ від 14.06.2021 р. № 2381/ІПК/99-00-07-05-01-06 – «свіжа» позиція: «у зв’язку з тим, що рахунок-фактура включає відповідні ідентифікатори продавця та покупця, а оплата провадиться за допомогою реквізитів розрахункового рахунку у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010, розрахунки, проведені за рахунком-фактурою, аналогічні тим, які здійснені за допомогою відділень банківських установ (з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок та/або онлайн-банкінгу) та не вимагають застосування РРО, оскільки не мають ознак розрахункових операцій у розумінні Закону № 265».

Лист ДПСУ від 20.05.2021 р. № 1945/ІПК/99-00-07-05-01-06: при отриманні «оплат за товар, здійснених виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку (у тому числі онлайн-банкінг) РРО/ПРРО може не застосовуватися».

Схожі висновки зустрічаємо у листах ДПСУ від 29.06.2021 р. № 14580/6/99-00-07-05-01-06, від 02.07.2021 р. № 2594/ІПК/99-00-07-05-01- 06, від 14.07.2021 р. №2754/ІПК/99-00-07-05-01-06, а також у БЗ 109.02.

А ось консультація із протилежним висновком податківців (теж свіжа):

ІПК ДПСУ від 28.08.2021 р. № 3152/ІПК/99-00-07-05- 02-06: «у разі отримання оплати від споживача товарів через Приват24, з використанням реквізитів вашої банківської платіжної картки як продавця, СГ зобов’язаний реєструвати такі надходження (проводити розрахункові операції) через належним чином зареєстровані та, у випадках передбачених законодавством, опломбовані реєстратори розрахункових операцій/програмні реєстратори розрахункових операцій з дотриманням порядку їх застосування».

Зверніть увагу, виходячи із наведених вище ІПК, податківці не вбачають проблем якщо платіж здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок підприємця у форматі IBAN (РРО/ПРРО не потрібно застосовувати) за попередньо отриманими реквізитами, а от використання реквізитів вашої банківської платіжної картки – картки-ключа до рахунку, як продавця, вже вимагає використання РРО/ПРРО.

Отже, при оплаті за товари через LiqPay, Portmone, iPay, WayforPay, Easy Pay та інші подібні платіжні послуги РРО однозначно потрібно застосовувати.

При оплаті товарів із застосуванням систем дистанційного обслуговування Приват24, Монобанк та інші – питання суперечливе, поки що на нього однозначної відповіді немає.

Трохи про штрафні санкції

Відповідно до пункту 1 статті 17 ЗУ “Про РРО”, у разі встановлення під час перевірки фактів:

• проведення розрахункових операцій із використанням РРО на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
• непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи;
• невидачі (у паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції:

100% вартості товарів чи послуг, проданих із порушеннями – за порушення, вчинене вперше – за перший непроведений чек;

150% вартості товарів чи послуг, проданих з порушеннями – за кожне подальше порушення, тобто за кожний наступний непроведений фіскальний чек.

Іншими словами, за кожний наступний продаж без застосування РРО буде штраф 150% вартості продажу товару/роботи/послуги.

Крім того, є ще адміністративна відповідальність, але вона не така болісна:

• порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (ст. 155¹ КпАП) – на осіб, які здійснюють розрахункові операції: від 2 до 5 нмдг (від 34 до 85 грн.); на посадових осіб: від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.) – за перше порушення протягом року. За друге порушення протягом року: на осіб, які здійснюють розрахункові операції: від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.); на посадових осіб: від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.).
• порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у т.ч. перевищення граничних сум розрахунків готівкою (до 50 000 грн.) та недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів (ст. 163¹⁵ КпАП) – на ФОП, посадових осіб юридичної особи: від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн.) – за перше порушення протягом року. За друге порушення протягом року: на ФОП, посадових осіб юридичної особи: від 500 до 1000 нмдг (від 850 до 17000 грн).

Які операції не потрібно проводити через РРО?

1. Безготівковий розрахунок – оплата з поточного рахунку підприємства, фізичної особи чи підприємця на поточний рахунок отримувача.
2. Оплата за товари карткою на розрахунковий рахунок підприємства або підприємця через інтернет-банкінг (Приват24 тощо) з використанням реквізитів розрахункового рахунку у форматі IBAN. Позиція суперечлива, як описано вище. І вона не стосується інтернет-еквайрингу (Лікпей тощо). У разі оплати послуг на місці розрахунку без ризиків можна використовувати перший варіант (інтернет-банкінг). У разі дистанційного надання послуг (наприклад, бронювання номерів за умови належного документального оформлення) без ризиків можна використовувати обидва варіанти (інтернет-банкінг та інтернет-еквайринг) завдяки тому, що немає місця розрахунку. Але, якщо той самий ФОП надає і послуги бронювання, і послуги тимчасового проживання, потрібно враховувати той факт, що незважаючи на все документальне оформлення, під час перевірки “з пристрастю” дані платежі можуть визнати не окремою послугою бронювання, а передоплатою за номери – з відповідними наслідками.
3. Оплата на розрахунковий рахунок через касу банку.
4. Оплата на розрахунковий рахунок через ПТКС (програмно-технічний комплекс самообслуговування або просто «банківський термінал»), що належить банківській установі.

Вибір між класичним РРО та ПРРО

Класичні РРО використовують в Україні з середини 90-х років, і принципи їх реєстрації та роботи з ними більш-менш врегульовані та зрозумілі. Вся інформація зберігається на вашому РРО, і у разі перевірки ви зможете надати перевіряючим усю необхідну інформацію.

Однак у них є низка недоліків:

• класичний (апаратний) РРО – це пристрій, який необхідно придбати за власні кошти, не кожен касовий апарат дозволено використовувати – існує Державний реєстр дозволених до використання РРО, затверджений наказом ДПС, який постійно оновлюється.
• РРО має обмежений термін служби – 7 років з моменту первинної реєстрації;
• ви зобов’язані укласти договір на обслуговування з ліцензованим центром сервісного обслуговування, який надає послуги із введення в експлуатацію, технічне обслуговування, гарантійний, післягарантійний ремонт реєстраторів розрахункових операцій.

Програмні РРО запустилися лише у 2020 році і нині перебувають у стадії доопрацювання, доповнюються новими функціями, які вирішують різні ситуації під час проведення розрахункових операцій, як-то продаж у кредит, передплата/післяплата, різні ситуації повернення товару/послуг тощо.

ДПС забезпечує безкоштовним програмним рішенням для Windows та Android для використання суб’єктами господарювання, яке можна завантажити на сайті ДПС за посиланням та встановити на свій пристрій (на комп’ютер, ноутбук, планшет, смартфон).

Фіскальні функції ПРРО реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу, тобто вся інформація надсилається до хмарного сховища та на гаджеті не зберігається. Таким чином, у разі збоїв у роботі сервера ДПС можлива втрата інформації, а у разі розбіжності обсягу продажу за даними суб’єкта господарювання та даними ДПС довести свою правоту буде практично неможливо.

Також, за бажанням, можна придбати відповідне програмне забезпечення у розробників ПРРО, яких сьогодні існує чимало. Серед тих, з якими стикалися особисто фахівці компанії CFC, це Checkbox:

• вартість обслуговування – 149 грн на місяць, встановлення та перший місяць користування – безкоштовно. Є технічна підтримка. Встановити, налаштувати та зареєструвати ПРРО клієнтам допомагають фахівці.

Але треба розуміти, як безкоштовний ПРРО, так і платні ПРРО зараз перебувають у стадії доопрацювання і вдосконалення, але комерційні ПРРО (за рахунок конкуренції на ринку, тісного контакту з безпосередніми користувачами продукту) розвиваються набагато швидше, ніж державний ПРРО.

Варто зауважити, на класичному РРО немає ідентифікації касира, тобто на одному апараті може працювати кілька касирів.

У той самий час вхід до ПРРО здійснюється через ЕЦП касира, зареєстрований у ДПС. Одночасно два касири на одному ПРРО з різних гаджетів працювати не можуть.

За рахунок ідентифікації касира можуть виникнути проблеми. Наприклад, якщо ФОП зареєстрований у податковій у якості касира, а з його ключем ЄЦП здійснено вхід до ПРРО, реєструються фіскальні чеки, а тим часом ФОП перебуває за кордоном у відпустці, то податкова у разі перевірки може визнати операції недійсними, а ключ ЕЦП ФОП – скомпрометованим. Щоб уникнути таких ситуацій, Вам необхідно обрати відповідального співробітника (офіційно працевлаштованого), який працюватиме із ПРРО. У податковій потрібно буде зареєструвати ЕЦП співробітника як касира, і в робочі дні він відкриватиме і закриватиме зміну на ПРРО під своїм ЕЦП, формуватиме та відправлятиме у податкову фіскальні чеки.

Як можна легально не використати РРО?

Оскільки насамперед готельєри надають послуги з тимчасового проживання, їм підходить звільнення, передбачене пунктом 14 ст. 9 Закону “Про РРО”: РРО не застосовуються під час здійснення розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Отже, вони можуть просити своїх клієнтів розраховуватися за послуги з реквізитів виключно через банківські системи дистанційного обслуговування: Приват24, Монобанк та подібні або через касу банку.

Також з погляду багатьох ІПК та фінансових експертів, РРО не обов’язково застосовувати для реєстрації оплати послуг попереднього бронювання номерів із оплатою через системи інтернет-еквайрингу – LiqPay, Wayforpay, Fondy тощо (тільки з відповідним документальним оформленням та КВЕДами). При цьому важливо розуміти, що системи онлайн-еквайрингу стягують комісію близько 2,5-3%, і з урахуванням невизначеної позиції ДПС цей варіант вирішення проблеми все одно залишається дуже ризикованим. Оскільки, попри всі договори, податківці можуть визнати платіж за бронювання передоплатою (місце розрахунку є), а не окремою послугою бронювання (місця розрахунку немає).

Чи реально змусити всіх клієнтів платити виключно за безготівковим розрахунком? Тут все залежить від аудиторії. Малоймовірно, що економ-сегмент захоче вводити ваш довгий IBAN-номер. А ось для клієнтів люксових готелів дані види платежів будуть набагато звичнішими.

У свою чергу, завдяки недавнім уточненням законодавства хоча б для бронювання технічно є можливість користуватися інтерфейсом мерчанта Лікпей, який набагато звичніший для клієнтів і вимагає введення лише свого номера телефону та паролю Приват24. Але для цього потрібна відповідна автоматизація бізнесу.

Єдиним “лайфхаком”, який може дозволити повноцінно уникнути РРО без незручностей для клієнта готелів – це встановлення (шляхом укладання договору оренди) у себе на території банківського терміналу самообслуговування (не плутати з POS-терміналом для прийому карток). З його допомогою за наявності готового шаблону платежу витрати часу на його здійснення мінімальні, а вартість оренди термінала явно менша за місячну зарплату касира, бухгалтера і, тим більше, потенційних штрафів.

Для продажу товарів, на жаль, таких «лайфхаків» немає. Тому в такому разі РРО та зону здійснення розрахунків (касову зону) доведеться реєструвати в обов’язковому порядку. Принаймні практично однозначно клієнт не йтиме до терміналу, щоб заплатити 5-10 гривень за дрібний товар.

На що ще звернути увагу

• Особисті картки – не можна, потрібен IBAN. Потрібно розуміти, що платежі за товари та послуги на особисті картки отримувати не можна. Як мінімум, ви ризикуєте сплатити з доходів отриманих на них 18% ПДФО та 1,5% військового збору. Причому не можна було й раніше, незважаючи на загальну практику, тільки раніше це ніхто до ладу не контролював, а із запровадженням РРО ігнорувати це правило буде набагато складніше через пильну увагу податкової. Для прийому платежів за послуги готелів необхідний лише підприємницький розрахунковий рахунок (IBAN).
• Картки – ключ до рахунку – ризиковано. Багато ФОП необачно приймають платежі на подібні картки, відкриті на ФОП. Проблема тут у дисципліні клієнтів та особливостях банківських додатків — за кожне «неправильне» чи порожнє призначення платежу доведеться відповідати перед податковою. Як мінімум, доведеться брати у клієнта листа на уточнення призначення платежу з датою та підписом та зберігати його до найближчої перевірки.
• Платіж без договору – проблеми. Для прийняття будь-яких платежів за послуги готелю — хоч готівкові, хоч безготівкові, потрібен договір та рахунок (якщо відсутність рахунку не передбачена договором). Договір хоча б формальний і публічний («оферта»). На жаль, із цим є проблеми практично у всіх. На сьогоднішній день CFC разом із компанією «Право Гарант» для клієнтів Арабатка.UA та Кирилівка.Укр готуються запропонувати шаблонний варіант договору-оферти, який можна буде опублікувати у профілі готелю та таким чином закрити цю частину проблеми. За необхідності можна буде виконати кастомізацію під конкретний готель та його правила (за додаткову оплату).
• Не забути 1ДФ. Платежі від ФОПів на ФОП (а не тільки на рахунок фіз.особи) необхідно відображати у формі 1ДФ після кожного кварталу, навіть якщо це відображення не несе податкових нарахувань. Якщо не подати – штраф.
• Для платежів від загальної системи – лише 3-я група. Якщо ви на 2-й групі, у жодному разі не слід приймати платежі від ФОП та підприємств на загальній системі. Інакше ваш єдиний податок закінчиться.
• Відповідальність за дотримання касової дисципліни виходить за межі цієї статті, тому з нею бажано ознайомитися самостійно.

Податковий апокаліпсис. Чи що чекає туристичний бізнес на узбережжі Азовського моря після РРО?

Звичайно, для багатьох представників бізнесу це питання «чи є життя після РРО» схоже на питання «чи є життя після апокаліпсису»? Особливо в комплексі із проблемою медуз, комарів, карантину та іншими «радощами» життя.

Але, загалом, наслідки для різних сегментів турбізнесу будуть різними.

Найбільші складнощі чекають на маленькі торгові точки — їм доведеться купити касовий апарат (щоб уникнути проблем із ПРРО), укласти договір на його обслуговування, найняти бухгалтера (оскільки середній бізнесмен без бухгалтерської спеціалізації практично напевно не зможе вести касу та звітність без помилок та штрафів), зареєструвати касову зону та готуватися до перевірок «з пристрастю». Знову ж таки, якщо ФОП раніше працював без найманих співробітників, бухгалтер чи касир у штаті — це вже безліч нових звітів з трудового законодавства, які потрібно зберігати на хвилиночку – 75 років! І строку давності по застосуванню штрафних санкцій за них немає.

Зарплата штатного бухгалтера плюс податки на неї це вже гарантовано від 15 тисяч гривень на місяць.

“Касові апарати – це як мінімум додаткові витрати на РРО та бухгалтера. Мінімум 10-15 тисяч на місяць. Це означає, що мені доведеться сидіти без зарплати або потрібно буде скорочувати когось із співробітників. Немає у малого бізнесу на сьогодні таких доходів, щоб забезпечити «забаганки» влади. Тому багатьом доведеться збільшувати цінники на товари та послуги. А якщо бізнес за новими цінниками не піде, то вихід один – закриватися”, – каже підприємець Вікторія, власник невеликого підприємства із виробництва напівфабрикатів.

“Складно уявити, як дрібний роздріб на Арабатській Стрілці перейде на використання РРО. Так як для роботи без штрафів подібні ФОП будуть змушені для компенсації витрат на бухгалтерію та РРО підняти ціни, що досить складно зробити в умовах загального падіння попиту та зниження привабливості курортів через навалу медуз. Тому багато хто просто не відкриється. А ті, які відкрилися, швидше за все, закриватимуться після першої перевірки зі штрафами”,– пояснює головний редактор інтернет-видання arabat.com.ua, Юлія Васильєва.

Для готелю з 20-30 номерами це вже посильно. А для готелю з 2-3-ма номерами – або йти “в тінь”, або вести все самостійно і сплачувати штрафи. Або використовувати виключно «лайфхак» з безготівковим розрахунком для 100% клієнтів. Втім, за невеликих обсягів такий варіант виглядає прийнятним.

Звичайно, вихід є у бухгалтерському аутсорсі, але проблему з касовою дисципліною він також не скасовує.

Прийняти це як “даність” підприємцям порадив голова профільного парламентського комітету Данило Гетьманцев. Він також назвав систему фіскалізації “простою та дуже доступною”:

«Система фіскалізації набуде чинності з 1 січня 2022 року. Вона проста і дуже доступна. Запитайте у наших ФОПів на єдиному податку, які вже встановили 70 тисяч РРО та продовжують встановлювати. Вона не вимагає обліку залишків та приходу товару (крім ювелірки, електроніки, ліків). РРО не обов’язкове для встановлення у селах та деяких інших випадках, передбачених постановою Кабміну №1336. Ми, до речі, його актуалізуємо найближчим часом, але знову ж таки, не вихолощуючи суті».

Тільки він забув уточнити, що «в селах» немає винятків для сфер торгівлі та послуг, які нас цікавлять (зокрема, у №1336 йдеться, що без РРО у селах може працювати роздрібна торгівля «підприємствами споживчої кооперації» та «с/г продукцією власного виробництва», торгівля фармпрепаратами, а також бізнес, що надає побутові послуги у селах). І навіть у контейнері чи наметі на ринку з 1 січня не можна торгувати без РРО.

Тобто, що робити з нового року невеликим сезонним торговим точкам питання зовсім філософське. З урахуванням викладеного вище вони швидше за все будуть або поголовно «в тіні», або просто закриються.

Розширені консультації з питань використання РРО у турбізнесі можна отримати у компанії CFC за телефоном +38-050-537-87-37.

Нормативна база

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 – Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/LB21013.html – Лист НБУ від 15.01.2021 р. № 57-0010/3184 «Про розрахунки за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів».

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 – Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text – Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

https://m.zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques – Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДПС.