Чи варто «будувати» ріки?

Компанія «НІБУЛОН» вже кілька років поспіль наполегливо розвиває водні шляхи України. Власним коштом та долаючи чиновницькі перешкоди

У п’ятницю за узгодженням з держпідприємством «Укрводшлях» на водній гладі Дніпровського водосховища поблизу Кам’янського «НІБУЛОН» проводив випробування власної унікальної розробки – судна «Миколаївець».

Автор: Олексій КОВАЛЕНКО

ВІЗИТНА КАРТКА

«НІБУЛОН » – провідний український інвестор, сільгосптоваровиробник і експортер. Компанія заснована у 1991 році і є ровесницею незалежної України. Її незмінний керівник – Герой України, генеральний директор Олексій Вадатурський.

За 26 років діяльності «НІБУЛОН» інвестував у вітчизняну економіку 1,72 мільярда доларів США. «НІБУЛОН» має 50 підрозділів в дванадцяти областях України. Завдячуючи діяльності компанії, створеній нею унікальній логістичній системі, наша держава сьогодні відома у світі як постачальник високоякісного зерна та експерт із логістики.

Відбулось це на так званому лімітуючому перекаті «Дніпродзержинські ворота» – одній з найвідоміших перешкод дніпровському річковому судноплавству. Головна мета випробування – не тільки розрахувати нормативні показники вартості днопоглиблювальних робіт, а й продемонструвати можливості розробки в реальних умовах скельного ґрунту. За прогресивною технологією та із застосуванням найсучасніших механізмів вищого світового рівня. Такого в Україні ще не було.

Ось як прокоментував побачене заступник начальника ДП «Укрводшлях» Євген Бачев:

– Непересічна подія. І дуже важлива для Кам’янського. Саме тут є відразу чотири скельні перекати, які суттєво ускладнюють судноплавство. Тому ми поєднуємо, як то кажуть, приємне з корисним. З одного боку, буде покращено фарватер на ділянці 50 на 15 метрів, з другого – у дії перевірено технічні характеристики «Миколаївця». Він може працювати на глибинах до 15 метрів як ковшом, так і фрезою та гідромолотом.

Сьогодні виконувати такі роботи самотужки ми не в змозі. Земснаряд, побудований ще у 1987-му, давно порізано на металобрухт. А ділянка ця дуже небезпечна. Згадайте події десятирічної давнини – круїзний теплохід «Принцеса Дніпра» з німецькими туристами напоровся дном на скелі саме тут. На цьому місці встановлено білий буй з чорним хрестом – знак найвищої небезпеки…

Звичайно, на випробування приїхали представники головного розробника проекту з днопоглиблення на лімітуючих перекатах у Дніпровському і Кам’янському водосховищах – інституту «Укррічтранспроект»», а також виробники іноземного технологічного обладнання. Та й взагалі зацікавлені фахівці з різних галузей.

Але чомусь не було жодного представника Міністерства інфраструктури, що за функціональними обов’язками має опікуватись станом водних шляхів у державі. Як київські чиновники це роблять – видно з результатів їх діяльності: за часи незалежності держави загальна довжина українських водних шляхів з 4000 кілометрів скоротилась майже вдвічі, до 1500 кілометрів.

Виконання днопоглиблювальних робіт на лімітуючих перекатах пов’язане з безпекою судноплавства на внутрішніх водних шляхах України та згідно з постановою Кабміну не потребує ніяких окремих дозволів. Але хіба ж можна допустити, щоб хтось працював, давав реальний результат, та ще й безплатно і без бюрократичної тяганини?

До того ж згідно з міжнародною домовленістю держава зобов’язується підтримувати судноплавні глибини на Дніпрі (міжнародний шлях Е-40), але не виконує свої обов’язки. Це підвищує аварійність перевезень та обмежує системні вантажні перевезення.

За словами генерального директора «НІБУЛОНу» Олексія Вадатурського, через неналежну глибину українські компанії – судновласники і вантажоперевізники – змушені недозавантажувати власні судна.

«Наші судна на 4 тисячі тонн недовантажені приблизно на 30%, а це суттєві збитки при перевезеннях вниз і вгору по річці, подорожчання фрахту. А повністю судна завантажуються тільки нижче всіх порогів, за Запоріжжям, звідки йдуть в напрямку Чорного моря», – зазначив Олексій Вадатурський.

Тож своєю діяльністю, вживаючи різноманітні заходи для вирішення цієї проблеми, компанія виконує обов’язки держави. І це не порожні слова – наприклад, минулого року завдяки «НІБУЛОНУ» його власним коштом було відновлено судноплавство по Південному Бугу на ділянці у 134 кілометри. Без зайвих обговорень та модних зараз «мозгових штурмів».

А 17 вересня цього року суднобудівно-судноремонтний завод «НІБУЛОН» спустив на воду унікальне самохідне надпотужне днопоглиблювальне судно з символічною назвою «Миколаївець». Аналогів якому за потужностями та технологіями роботи у державі немає.

Перед його будівництвом нібулонівські суднобудівники вивчили кращий світовий досвід та зважили всі недоліки і переваги. Окрім того, судно збудовано із врахуванням особливостей роботи на скельних ґрунтах Дніпра.

Про готовність виконати днопоглиблювальні роботи на Дніпрі компанія неодноразово заявляла й раніше. А зараз вже наочно продемонструвала, що має для цього все необхідне обладнання, та ще й унікальне судно, яке цілком придатне для прокладення судноплавного шляху Е-40.

Експеримент у Кам’янському дозволить перевірити технічні можливості нового судна і визначити реальну вартість дроблення 1 кубічного метра скельних порід для оголошення тендеру компанією «Укрводшлях» на поглиблення всіх проблемних ділянок Дніпра. Всього «НІБУЛОН» у рамках експерименту за власні кошти поглибив майданчик шириною 15 і довжиною 50 метрів, площею 750 кв. м на глибину близько 40 сантиметрів. Територію в 600 кв. м вдалося обробити протягом тижня.

Загалом же виконати комплекс днопоглиблювальних робіт на всіх 14-ти проблемних ділянках Дніпра можна за півроку. І тоді Дніпро від пониззя до Києва матиме паспортні, оголошені Україною, глибини 3,65 м, підрахував Олексій Вадатурський.

Після визначення вартості днопоглиблення і при наявності фінансування «Укрводшлях» планує оголосити тендер на проведення робіт на протяжності всієї проблемної ділянки скельних порід. «НІБУЛОН» також планує брати участь в цьому тендері.

«Ми впевнені, що зможемо надати кращу ціну цієї послуги, оскільки нам не потрібно транспортувати флот з Європи. У нас вже є власний найсучасніший гідромолот, здатний працювати в умовах швидкого перебігу і з такими скельними породами. Це не тільки сучасний, а й екологічно чистий спосіб днопоглиблення», – наголошує Олексій Вадатурський.

І з тендером чи без нього вже не потрібно вмовляти іноземні підрядні компанії, що займаються днопоглибленням, та закладати багатомільярдні бюджети на виконання цих складних робіт. Адже є потужна національна компанія, яка в змозі їх виконати. Українська компанія для української ріки та української економічної інфраструктури. Хіба цього недостатньо?

Поки що питання це виглядає риторичним. Але вирішувати його треба. І гаяти час не варто – кожен місяць (не кажучи вже про рік) забирає з державної скарбниці чималенькі кошти.

Саме на цьому наголошує генеральний директор компанії Олексій Вадатурський, до слів якого прислухаються не тільки на рідній Миколаївщині, а й у високих кабінетах на печерських пагорбах:

– Шкода, що сьогодні в Україні слова дещо розходяться з ділом. Чиновники дуже полюбляють розказувати, як важливо досліджувати та впроваджувати передовий досвіт Європи та світу. Але немає іншої країни, яка б власними руками стримувала розвиток вітчизняного внутрішнього судноплавства. Крім нас… Варто згадати хоча б безглузде нарахування акцизу на пальне для водного транспорту.

Так, наразі головною проблемою судновласників і вантажоперевізників є акцизний збір, найвищий у світі. Сьогодні збір становить 139,5 євро за тонну палива і займає близько 30% його вартості. В Європі його взагалі немає, а в США він удвічі нижче. До того ж порти Херсона і Миколаєва ще й найдорожчі у світі за суднозаходом. Більш того, законом «Про внутрішній водний транспорт» № 2475а, за який так агітує міністр інфраструктури, планується ще й введення річкового збору. Тому-то і немає річкових перевезень на Дніпрі.

В уряді саму ідею проведення скельного днопоглиблення поки сприймають без особливого ентузіазму.

«Нашим проектом щиро цікавиться тільки Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Він був на нашому підприємстві, бачив, які технології ми планували застосувати для будівництва цього унікального судна. Він також знає про проведення нами експериментальних робіт і схвалює таку діяльність. Однак в інших міністерствах, зокрема, в Мінінфраструктури, що мусить опікуватися такими проектами, ніякої підтримки ми не відчуваємо, а зустрічаємо лише протидію і навіть безпідставні звинувачення в нібито спробах монополізувати Дніпро! Як пояснити міністру, що коли днопоглиблення буде виконано «НІБУЛОНом», ми не поставимо шлагбаум і не заборонимо іншим суб’єктам господарювання користуватися рікою. І хіба при поліпшенні економіки фрахтування судна, у т. ч. і іноземні, не активізують перевезення на Дніпрі?» – підкреслює гендиректор «НІБУЛОНу».

Таким чином, виконавши експериментальні днопоглиблювальні роботи на Дніпрі в реальних умовах, «НІБУЛОН» продемонстрував, що відродження судноплавства на Дніпрі – актуальна необхідність, а наявні проблеми можна успішно і ефективно вирішити. Більш того, розвиток річкового судноплавства позитивно вплине не тільки на зміну транспортної карти України, а й економіки країни в цілому.

Гордість «НІБУЛОНУ»

  •  На днопоглиблювальному судні встановлено гідравлічний екскаватор Volvo EC 700 CL, оснащений взаємозамінними робочими інструментами: гідромолотом для дроблення скельних порід та набором ковшів для різних типів ґрунтів об’ємом 2,5 і 3,37 кубометрів.
  • «Миколаївець» може працювати на глибинах до 15 метрів як ковшом, так і фрезою та гідромолотом. Потужності цього універсального судна дозволяють поглибити не тільки Дніпро або Південний Буг, а й акваторії портів та портових терміналів – до глибин, що необхідні для ефективної роботи флоту, який працює на наших річках і в акваторіях.
  • Судно побудоване за найсучаснішими європейськими екологічними стандартами – відповідно до конвенції МАРПОЛ 73/78, Правил із запобігання забруднення з суден та згідно з Державними санітарними правилами для морських суден України.
  • Разом із науковцями Національного університету кораблебудування ім. адмірала Макарова фахівці «НІБУЛОНу» розробили та впровадили технологію спостереження за ходом виконання робіт на глибині. Таким чином, оператор судна спостерігає за роботами та контролює їх виконання. Причому як вдень, так і вночі.