Українська християнська традиція є особливою та унікальною. В ній сплелися канонічне традиційне у релігії вшанування Бога та тисячолітні народні традиції, які побутували у дохристиянську епоху. Святкування Спаса – яскравий приклад цього явища.

Під цією назвою криється три зовсім різних вагомих християнських свята. По-народному їх називають Перший, Другий, Третій, або ж Медовий (Маковея), Яблучний та Горіховий Спаси.

• Перший Спас (День пам’яті сімох мучеників Маккавеїв) припадає на 1 серпня.
• Другий, чи Великий Спас (Преображення Господнє) відзначають 6 серпня.
• Третій Спас (День Перенесення Нерукотворного Образу Христа) вшановують 16 серпня.

Що святити на Маковея

У Церкві зазначають: ім’я мучеників Маккавеїв лише фонетично подібне до народної назви свята Маковія (Маковея), тобто “віяти мак”. Раніше кожна господиня вирощувала на своєму городі мак і саме цієї пори він достигав. Тож неодмінно голівки маку, а ще чебрець, чорнобривці, настурцію, м’яту, волошки, нагідки, роман-зілля, інші запашні домашні та лугові квіти додають до букету – “маковійської квітки”, який освячують 1 серпня.  Святять також мед та воду.

 У цей день починається Успенський піст.

Що святити на Яблучний Спас

Як і кожне велике свято, Преображення Господнє триває 9 днів (з вечора 5 серпня до 13-го, дня віддання свята).

Традиційно освячують фрукти, урожай яких саме час збирати: яблука, сливи, груші, виноград.

Окрім фруктів, у кошику до церкви несуть медові стільники та букети із запашного зілля. У давнину святили обжинкові вінки  – з колосків жита. Потім їх вішали на гвіздочку на покуті під образами. До кошика могли класти й моркву та цибулю.

Що святити на Горіховий Спас

Цього дня віряни, які відвідують святкове богослужіння, освячують горіхи нового урожаю, іноді хліб, букети з колосків і трав, воду та мед.

Етнографи зазначають, що Третій Спас раніше не був таким вагомим, як два перших. За старим календарем він припадав на післясвято Успіння Богородиці (як і за новим, але тепер ще й збігається із вшануванням перенесення Нерукотворного Образу). Фактично Перший та Третій Спаси означали межі Успенського, або Спасівського посту.

Великий Спас – головне свято урожайної пори

Свято Спаса має дохристиянське коріння, пов’язане саме зі збором урожаю. Це, зокрема, пояснює, чому цього дня святять фрукти та іноді овочі нового урожаю. Церква, однак, цю традицію не заперечила, а навпаки, підтримала як символ вдячності Богові за всі його дари.

Овочі, фрукти, медові соти та іноді свічку-трійцю зі свіжого воску святили після служби у церкві на свято Преображення Господнього. Особливо люди чекали освячення яблук – адже до Спаса їх не можна було їсти. Передусім це стосувалося жінок, які втратили дітей (навіть ненароджених), та дівчат, що лишилися без матері.

За повір’ям, на свято Діва Марія на небі роздає діткам золоті яблучка. Якщо мати померлої дитини до Спаса скуштує цей фрукт, то її малюкові яблучка не дістанеться.

Преображення Господнє припадає на Спасівський піст, тож святковий обід також пісний. Він складається переважно з борошняних та овочевих страв. Подають також холодну рибу. Починають трапезу з яблук та меду, які запивають яблучним чи виноградним вином.

Успенський піст, хоч і триває усього два тижні, але за суворістю прирівнюється до Великоднього. За легендою,  спершу Великий піст тривав не 7 тижнів, як нині, а 9. Люди змучилися так довго постити і стали просити Бога змилуватися. Бог почув молитви і розділив піст: ще два тижні дозволив постити влітку.

Після Спасівки сіяли озимину та заготовляли калину на зиму. Починався шлюбний сезон…

Підготував Микола БІДНИЙ