Візерунок на щастя, або Прикраса для сільської дівчини

  14.01.2020 21:47   -
Люди

Дніпрянка Анастасія Косачева опанувала мистецтво розпису тіла хною та впевнена, що візерунки мехенді приносять удачу і навіть впливають на долю. А головне — не потребують значних фінансових витрат

Напередодні Різдва подруга, яка живе в заміському будинку, запросила мене і ще кількох знайомих дівчат у гості з ночівлею. У програмі дівич-вечора значилися різдвяні ворожіння, щирі розмови і якийсь приємний сюрприз, обіцяний господинею. Ним виявився візит молодої дніпровської художниці Анастасії Косачевої, що створює хною… візерунки на тілі й зробила вишуканий малюнок на руці в подарунок кожній гості.

Я не втратила нагоди розпитати талановиту дівчину про її незвичайне заняття і почула багато цікавого.

—Мистецтво мехенді (або менді) — розпис тіла хною — прийшло до нас з Індії (за іншою версією — з Давнього Єгипту. – Авт.), його історія налічує вже багато століть, — розповідає Анастасія. — Я ж познайомилася з мехенді кілька років тому, зустрівши на етнічному фестивалі дівчину, яка жила в Непалі й освоїла там це мистецтво. Спочатку просто замовила їй малюнок для себе. Але процес створення візерунка мене по-справжньому заворожив — тим більш що я з дитинства люблю малювати і навіть скінчила художню школу.

Настя завжди вміла малювати дуже швидко, так сталося і з мехенді. Вона відразу вловила суть техніки: візерунок наноситься на попередньо зволожену натуральною олією шкіру за допомогою спеціального конуса з хною, що має дуже тонкий кінчик.

    Фарба видавлюється за принципом кондитерського кулька-шприца, — пояснює Настя. — Решта залежить від уміння і фантазії майстра.

З фантазією у дівчини завжди все було в порядку, поступово вона освоїла і практичні навички. Спочатку тренувалася малювати візерунки на собі. «Багато людей, напевно, думали, що я член якоїсь секти — поступалися мені місцем у транспорті та навіть чергою в супермаркеті!» — всміхається художниця.

Потім хитромудрим малюнком на руці обзавелася Настина бабуся. Наступною жертвою мехенді став батько: на його спині з’явився величезний Ганеша — індійський бог мудрості і благополуччя, якого зображують у вигляді людини зі слонячою головою.

Досить скоро мереживні візерунки, що тримаються на шкірі від декількох днів до двох тижнів, стали замовляти собі й Настині подружки. Комусь хотілося вразити хлопця на побаченні, комусь — стати найстильнішою на вечірці або просто спробувати щось нове. Так у художниці сформувалося власне коло постійних замовників і шанувальників.

    Іноді можу поїхати малювати навіть в інші міста України, — розповідає Настя. — Найчастіше мої клієнти — це, так би мовити, друзі друзів, які бачили мої роботи «вживу» на своїх знайомих або знайшли мене в соцмережах.

За словами Анастасії, справжній художник, який володіє мистецтвом мехенді, повинен знати значення безлічі символів. Адже на Сході нанесення візерунка хною — не просто малюнок, а цілий ритуал, який має містичний характер. В Індії, де мехенді широко використовуються у весільних обрядах, розпис тіла нареченої перетворюється на дуже тривалу і складну церемонію, адже вважається, що чим насиченіший візерунок, тим щасливішим буде подальше життя молодят. Також наречена має право… не займатися хатньою роботою, доки малюнок не змиється!

До річі, в Європі розпис хною став популярним досить недавно і сприймається, скоріше, як модний спосіб нестандартно прикрасити себе. Настині клієнтки часто замовляють візерунки для вечірок, свят, виступів на конкурсах східного танцю. Запрошують художницю і на корпоративи — як спеціального гостя, де вона прикрашала всіх, хто забажав.

— У середньому розпис руки займає 15—30 хвилин, потім людина  має    ще    мінімум 15 хвилин почекати, доки хна висохне і можна буде скинути крупинки фарби з готового малюнка. Спочатку він буде оранжево-жовтим, а вже наступного дня «проявиться», стане коричневим, — розповідає Настя. — Зазвичай я пропоную подивитися альбом уже готових робіт, проте можу скопіювати й запропоновану картинку. Хоча значно більше люблю малювати «з голови» — так відчуваю енергетику кожної конкретної людини. У підсумку на шкірі одного виникає рослинний орнамент, у другого — ніжне мереживо, на третьому — складний геометричний візерунок або навіть напис.

Багато замовників, потрапивши до Анастасії вперше, плутають мехенді з татуюванням, тому просять намалювати сердечко, кішку або дракончика. Такі малюнки художниця робити відмовляється — їй це здається нудним. А ось складні завдання, навпаки — надихають. Одного разу Насті довелося розмальовувати наголо голену голову дівчини. Іншим разом — потужну спину хлопця-замовника. Довелося працювати два дні, кожного з яких художниця творила по шість годин поспіль!

— А ще я люблю малювати мандали — складні геометричні символи, які мають магічний сенс і особливе значення, — розповідає Настя. – Одного разу знайома-дизайнер попросила намалювати мандалу на успіх, вона їхала на професійний конкурс до Києва. І, уявляєте, повернулася звідти з перемогою! Допомогла мандала й іншій подрузі — вона півтора року не могла знайти роботу, а після мого «чарівного» малюнка працевлаштувалася буквально за тиждень! Думаю, це не просто збіг обставин…

До речі, за словами Насті, спробувати свої сили в мистецтві розпису хною, в принципі, може кожен, у кого є бажання і наполегливість. Усе, що для цього потрібно, — конус з хною (його можна купити в спеціалізованих магазинах), евкаліптова або мигдальна олія (щоб протирати шкіру до і після нанесення малюнка) та звичайні серветки. А далі вашу руку мають вести лише натхнення з фантазією!

Ірина КАДЧЕНКО

Поділитись:

Попередня стаття:

Наступна стаття: