Микола Г. з Новомосковська. Як овдовів, дуже довго про другий шлюб і не думав, треба було виховувати дітей, на той час ще маленьких. Але тепер, коли виросли, все гостріше відчуваю, що життя Я минає, і хочеться, аби поруч був хтось, щоб ти міг знати, що можеш опертися на цю людину, як і вона на тебе, удвох переживати радісні й нелегкі хвилини. Ще трохи про себе. Працюю на заводі, мені восени буде 60, ріст 165, худорлявий, охоче роблю все дома, а найкращим відпочинком і втіхою, скільки себе пам’ятаю, є рибалка. Це в мене змалечку, з п’яти років, як узяв мене з собою на рибалку тато. Давно вже нема ні батька, ані матері… Не вмію обманювати. Не п’ю, і це правда. Хотів би знайти спільну мову з жінкою подібної долі.
Віктор З. Без шкідливих звичок, хіба що є одна: багато працюю. Інже-нер-механік, водій. Два з половиною роки одинокий. Вернувся до батьківської хати у пригороді Дніпра. З донькою та онуками спілкуюся. Зі стареньким батьком-удівцем живемо удвох. Миролюбний, спокійний, не лаюся, не фанат футболу і рибалки. Мрію купити домичок за містом, у гарному місці, і бути щасливим удвох з майбутньою обраницею. 56 років, розлучений, ріст 178, вага 95.
Про Володимира М. Нашому синові 47 років. Жонатий не був, дітей нема, ріст 175. Не курить і не п’є. Є свій дім, дача, своя городина, нічого не купує. Скінчив технікум, агроном, має роботу, автомобіль, мопед та іншу техніку. В домі газове опалення, ванна, вода, всі зручності. Ми, батьки, живемо од нього за триста метрів, на одній вулиці. Як самотня жінка зацікавиться нашим листом і нашим сином, то дуже просимо у гості. Подивиться, як то все у нас. І яка природа чудова. Микола Ч.
Владислав Л. з Дніпра. Для мене неважливо, звідки буде моя обраниця, може й не з Дніпра, головне, аби була хороша людина. Вже мені 44, спокійний, домашній. Є квартира на лівому березі, є непогана робота. Все ще маю сподівання зустріти ту єдину, з якою б розуміли одне одного. По натурі я добрий, без лихих звичок, сповідую здоровий спосіб життя. Усі подробиці лишаю для обговорення з ровесницею без дітей. Мій ріст 175, вага 89. Прошу Вас, пані Олено, надрукуйте, може нарешті відгукнеться саме та одинока, яка мене чекає, а я її, і ми порозуміємось.
Наталя К. з Томаківського району. Пенсіонерка, вдова, у свої 69 так ще нічого. Сама вже двадцять років. Оце нарешті зібралася, Олен-ко, написати до рубрики. Прочитала «многая літа!» – про «везунчика», і серце тьохнуло. Хочеться й собі зустріть хорошу людину, чоловіка, з яким дожить до кінця віку.
Валентина М. По закінченні технікуму працювала у колгоспі, звідки й пішла на пенсію. Восьмий рік як овдовіла. Усі ці роки не могла й подумати, що колись напишу на вашу рубрику. З моїм небіжчиком прожили багато літ. Чотири доньки, всі одружені, своє житло. Маю шестеро внуків. А я одна. Діти помагають, особливо найменша донька. Та все одно самота тяжка. Не буду себе вихваляти, люди кажуть: проста, людяна, справедлива, не сприймаю неправди. Дорога Оленко, мені потрібен той, що не курить і не п’є; національність, вік, пенсія не є визначальними факторами. 68 років, ріст 158, вага 65.
Тетяна Г. з Новомосковсько-го району. Мені 67, народилася у Дніпрі. Освіта середня технічна, працювала на заводі. Довгий час жила за кордоном, та довелось через деякі обставини вернутися на батьківщину. Я самотня, хоча є син і дочка, троє внуків. Живуть окремо, в них своє життя. Давно розлучена, колишній чоловік лишився в іншій країні. Своя хатина, село гарне. Хотіла б з хорошою людиною дожити віку. Я товариська, непогана господиня, але самота бере своє. Буду вдячна за відгук чоловікові, котрий хоче тепла і затишку.
Ольга Я. з Нікополя. Величезна дяка за Вашу, пані Олено, рубрику, добра справа. Буду вдячна Вашій допомозі. Мені 45-й рік, ріст 164. Батько і мати померли. Дітей нема. Є знання ПК, скінчила три курси Українсько-фінського інституту. Довгий період доводилося працювати не за фахом. Шукаю того, кому буду потрібна.
Ірина С. з Дніпра. Не втрачаю надію зустріти роботящого, доброго чоловіка для створення сім’ї. Розлучена, працюю. Родину вважаю головною цінністю. Я 1981 року народження. Синові 18, спокійний, добре вчиться, спортсмен. Чекатиму відгуку від того, хто так само шанує сімейні цінності.
Щоб надрукуватися на нашій сторінці (виходить у кожному числі газети), пишіть так, як умієте. Але не скупіться: чим докладніше буде розказана ваша історія, ваша правда, тим більше матимете шансів на успіх.
НАПИСАНЕ НАДІШЛІТЬ НА АДРЕСУ: Олені ДЕСЯТЕРИК, «Зоря», Січеславська набережна, 33, Дніпро, 49000.
І свій лист-відгук на ту чи іншу публікацію (з указанням дати!) так само шлете мені, а я перешлю тій людині, з якою хочете познайомитися. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Адреси і прізвища не розголошую, не висилаю і прошу ДО РЕДАКЦІЇ НЕ ПРИЇЗДИТИ.
Щиро ваша О. Д.