Михайло С. з Приорілля. Чомусь на давню свою публікацію я не дочекався жодної вісточки. Сьомий рік як овдовів. Мені 72, ріст 170, худорлявий, спокійної вдачі, з почуттям гумору. Люблю працю на землі. Все є. Дочка з сім’єю в сусідньому районі, син далеко. В хаті вода, на подвір’ї свердловина.
Олег Б. з Кам’янського. Шановна Олено Десятерик! Пишу тобі другий раз. На мою думку, таких рубрик, як твоя, тепер нема. Твоя рубрика – як «Мати Тереза»: помагає самотнім людям віднайти своє щастя, а то в усіх рубриках політика на першому місці.
Написали мені на мою торішню публікацію чотири жінки, але, на жаль, їм далеко до моєї коханої покійної дружини. Одну цікавить, яка моя пенсія, другу – який я у сексі? Коли тобі 68, як мені, то розумна жінка такі питання не ставитиме. Третя дописувачка хотіла, аби я переїхав до неї в село (це без варіантів) і надривався на її двох гектарах. Я виріс у селі, і мене вже туди не заманиш.
Моє бажання – зустріти чуйну, просту, хазяйновиту, але тільки мешканку міста.
Дмитро В. з Дніпра. Ще не був жонатий, 29-й рік, ріст 182, здоровий спосіб життя, вища освіта, постійна робота, цілком достатня, щоб утримувати сім’ю. Своя квартира на лівому березі. Буду радий відгукові дівчини, котра так само хоче створити сім’ю.
Від бабусі Таїсії Олексіївни. Сподіваюся, Оленко, на Вашу поміч. Мені 79-й рік, переживаю за внука, він у мене хороший, роботящий, мене утримує. Чомусь на попередню публікацію ніхто не відгукнувся. Будь ласка, подайте ще раз його лист, як щось не так, то поправте, дуже велика надія на Вашу рубрику, що хороша людина прочитає і дасть про себе знати.
Ніна Г. з Новомосков-ського району. Живу скромно в селі. Без піґулок. Оптимістка. Терпима до труднощів, задовольняюся тим, що є навкруг мене. Працьовита. Люблю поратись на землі. Є садок, пай. Роблю ремонти.
Усе добре… Та не хочеться бути самотньою. Чимало гарних чоловіків просять до себе. Поїхала б, та нема на кого лишити хату. Запрошую до себе здатного на добро відповідати добром. Тут тихо, спокійно, нема ко-ронавірусу. Чисте повітря, джерельна вода, ставок, рибалка. У хаті газове опалення (конвектори). Є субсидія. Багатенько книжок. Газети виписую. Тричі на день транспорт у Дніпро, у Новомосковськ, пенсіонерам пільги. Мені 76, ріст 155, вага 60.
Галина К. з Новомосковська. Вже десять років як овдовіла, але так і не зустріла чоловіка до серця. Діти дорослі, у своїх домівках, онукам 19, 11 і 2 роки. Я на військовій пенсії, хірургічна медсестра. У трикімнатці мешкаю з матір’ю. Мені 60, життєрадісна, без лихих звичок, ріст 155, вага 70.
А раптом моє звернення до «Зорі» прочитає саме той, кого чекаю?
Тетяна Н. з Дніпра. Добрий день, Олено! Нічого не змінилося в моєму житті. Мені 50, мешкаю на правому березі з батьками, приватний сектор, працюю на підприємстві. Пишу так коротко, бо подробиці хотіла б приберегти для того, що відгукнеться на моє послання. Вірю, що головним у стосунках є взаєморозуміння. Насамперед бажаю тому, хто читає ці мої слова, не падати духом. Сподіваюся на свій шанс.
Наталя Т. з Дніпра. За фахом я кухар, працювала у шкільній їдальні. Тепер у тій же школі, коло тих же моїх дівчат, лишилася на посаді комірниці: дбаю про забезпечення усім, що школі треба, через Prozorro.
Мешкаю в однокімнатці, окремо від батьків, часто їх провідую. Була одружена, не склалося, п’ять років сама, дітей нема. Мені 42, чорнява, кароока, ріст 170.
Щоб надрукуватися на нашій сторінці
(виходить у кожному числі газети), пишіть так, як умієте. Але не скупіться: чим докладніше буде розказана ваша історія, ваша правда, тим більше матимете шансів на успіх.
НАПИСАНЕ НАДІШЛІТЬ НА АДРЕСУ: Олені ДЕСЯТЕРИК, «Зоря», Січеславська набережна, 33, Дніпро, 49000. І свій лист-відгук на ту чи іншу публікацію (з указанням дати!) так само шлете мені, а я перешлю тій людині, з якою хочете познайомитися. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Адреси і прізвища не розголошую, не висилаю і прошу ДО РЕДАКЦІЇ Не ПРИЇЗДИТИ.
Щиро ваша О. Д.