Іван Ч. Добрий день, Оленко. Вперше до Вас пишу, як щось не так, то вибачайте. Вже десять років як я самотній, так набридло бути одному. Мені 77, ріст 180, худорлявий, вага 78. Освіта середня, після армії скінчив технікум. Не п’ю, не курю Пенсія середня, мобільного теле фону на теперішній час нема, тож як самотній жінці захочеться послати мені відгук, то буду вдячний, прошу призначити час і місце зустрічі, приїду, щоб ми могли поговорити.
Сергій А. з Павлоградського району. Мрію зустріти ту єдину, вірну, з котрою б розуміли одне одного. Вдачі я спокійної, доброї, чуйної. Хотілося б більше про себе розповісти тій, що відгукнеться на моє послання. Вірю в те, що взаєморозуміння – це головне у стосунках. Подробиці лишаю на пізніше. Мені 64, ріст 174, вага 80. Вдівець, пенсіонер. Дітей нема.
Юрій Т. По кілька разів перечитую декотрі дописи в рубриці. Але тільки сьогодні рішився написати. По закінченні технікуму працював у торгівлі. Нині працюю охоронцем. Дозвілля віддаю фізкультурі, спортивним іграм. Тривалий час грав за місцеву футбольну команду ветеранів. Мешкаю у своїй хаті, обробляю город. Мені 53, розлучений давно, син і дочка живуть окремо, своїм життям, дорослі, син одружений. Що ще написати? Одному завжди важко, в кожного своя доля, але ж буває таке в житті, що людина знаходить собі пару і в немолодім віці, та й живуть, як і треба жити, любити на цьому світі. Бажаю тій, що читає ці мої слова, ніколи не падати духом. Ріст мій 182, вага 87.
Сергій О. Моє село поблизу міста. Працюю зварником. Мені 36, і я дуже хочу, щоб на цей мій коротенький лист, без подробиць (прибережу
їх для тієї єдиної, що стане мені близькою) відгукнулася порядна, добра дівчина. Маю велику надію, що в нас зав’яжеться дружба, яка переросте у щось більше.
Ольга М. з Дніпра. В мене смуток і біль на серці, бо нема близької людини. Посприяй, Оленко, її знайти. Вдова, 68 років, ріст і вага середні. Робота, дача, домашні клопоти – ото й усе моє теперішнє буття. Якби відгукнувся одинак, аби лиш не був під криміналом. Без житлових і матеріальних проблем. Зі здоровим способом життя. У квартирі в центрі міста я з доньчиною родиною. Про все, що цікавитиме чоловіка, докладно оповім.
Інна М. з Петриківського району. Життя минуло у Дніпрі, працювала вчителькою в школі. Та у 2010 році в батька стався інсульт, параліч. Звільнилася, дев’ять літ доглядала, лікувала також і маму. Позаторік обох не стало, і я переїхала остаточно в село, недалеке від міста. 56 років, знак Стрільця, височенька, не худа, розлучена, дітей нема. Одна у хаті, що збудував тато. Дім великий із садибою. На моєму подвір’ї лише індики, кури та дві собаки й кішка.
Євгенія М. з Дніпра. Мені 40, ріст 170, вага 65, приємної зовнішності. У трикімнатці я з мамою і моєю восьмирічною донечкою. Дружимо. Добра, врівноважена, люблю природу, ріку, море, тварин. Може, відгукнеться той, що так само хоче мати дружну сім’ю?
Світлана Б. Подружнє життя не склалося, розлучена. Удвох з мамою у власному будинку в селищі-райцен-трі. Вдачі я врівноваженої, спокійної. Освіта середня медична. Мені 35, ріст 167, вага 52, темно-русява.
Щоб надрукуватися на нашій сторінці (виходить у кожному числі газети), пишіть так, як умієте. Але не скупіться: чим докладніше буде розказана ваша історія, ваша правда,тим більше ‘матимете шансів на успіх.
НАПИСАНЕ НАДІШЛІТЬ НА АДРЕСУ: Олені ДЕСЯТЕРИК, «Зоря», Січеславська набережна, 33, Дніпро, 49000. І свій лист-відгук на ту чи іншу публікацію (з указанням дати!) так само шлете мені, а я перешлю тій людині, з якою хочете познайомитися. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Адреси і прізвища не розголошую, не висилаю і прошу ДО РЕДАКЦІЇ НЕ ПРИЇЗДИТИ.
Щиро ваша О.Д.