Газета "ЗОРЯ"

ДЕ ТИ, МОЯ ДОЛЕ?

Олександр Б. з Кам’ян-ського. 72 роки, ріст 175, вага 85, приємної зовнішності, вдівець. На пенсію вийшов за першим списком у 50. Та працював до 62. Є всі умови для спільного життя.
Анатолій Д. з Дніпра. 37 років, неодружений, несудимий, відповідальний, з почуттям сраведливості. І гумору. Тихий, спокійний, освіта вища. Мешкаю у двокімнатці з матір’ю. Родичів небагато, всі далеко. Шукаю свою половинку для серйозних стосунків.


Світлана О. з Дніпра. Сини проживають своїми сім’ями. Моя квартира на лівобережжі, в Індустріальному районі. Люблю читати, складаю вірші – життєві, не бійтеся, я не зануда, колись була шустра, ділова жіночка, тепер мені 70, ріст 160, вага 70. Дачі нема.
Чекаю не на спонсора, ні, а, може, простягне руку свою мені котрийсь одинак, та й станемо одне одному надійною підтримкою і розрадою. Вірю в долю, бо вона є та буде. Розмовляю двома мовами, залежно від обставин.


Анастасія Я. Ніколи так не звертала уваги на рубрику доль у «Зорі», та й сама ніколи не писала до неї, а це чомусь – напевне, під враженням щойно прочитаного – надумала спробувати.
Мені 68, вже дванадцятий рік як овдовіла, ще працюю у відділенні зв’язку в своєму селі вже понад двадцять років. Три сини, усі дорослі, один тут, у селі, але не зі мною, два – у містах. Четверо онуків, наймолодшій онуці скоро буде 16.
Моя хата з усіма зручностями, газифікована, коло хати город, на обійсті лише гуси та кури. Що ще написати, не знаю, можливо, як щось когось цікавитиме, радо відповім.


Наталя Д. з Дніпра. Два роки як сама. Незвично, незручно. Спілкуюся з людьми, багатьом подобається самотність. А я не можу звикнути, на себе дивлюсь і не розумію, чому так сталося зі мною і чому я одна у свої 52. На вигляд гарна, нема нічого зайвого. Колись була весела, тепер трішки всміхаюся, але почуття гумору не втрачено. Добра, хазяйновита, спокійна.
Мрію про гідного чоловіка, знаю, що мрії справджуються, сподіваюся, що й мені цього разу поталанить. Власного житла не маю. На відгук відреагую вдячно. Погоджуся на переїзд, як дійдемо порозуміння.


Євгенія М. з Дніпра. На пораду своєї близької приятельки відважуюсь подати свій голос. Мені скоро 40, ріст 170, вага 65, приємної зовнішності. Хвалитися так дуже не буду, найліпша оцінка – це, мабуть, вчинки і поведінка людини. Освіта вища, працюю за фахом майже 20 років, і є ще маленький бізнес.
У трикімнатці я з мамою і моєю донечкою 8 років. Дружимо. Добра, врівноважена, люблю природу, ріку, море, тварин. Може, відгукнеться той, що так само хоче мати дружну сім’ю?


Щоб надрукуватися на нашій сторінці (виходить у кожному числі газети), пишіть так, як умієте. Але не скупіться: чим докладніше буде розказана ваша історія, ваша правда, тим більше матимете шансів на успіх.
Написане надішліть на адресу: Олені ДЕСЯТЕРИК, газета «Зоря», Січеславська Набережна, 33, Дніпро, 49000. І свій лист-відгук на ту чи іншу публікацію (з указанням дати!) так само шлете мені, а я перешлю тій людині, з якою хочете познайомитися. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Адреси і прізвища не розголошую, не висилаю і ПРОШУ ДО РЕДАКЦІЇ НЕ ПРИЇЗДИТИ.
Щиро ваша О. Д.