Василь К. з Петропавлів-ського району. Дуже кепсько самому. Мені 75. Дітям не потрібен, бо нічого не держу, худоби нема. Пенсія середня, є пай, у хаті газ. Якби 1 приїхала до мене самотня та й погодилася жити, був би \ дуже вдячний. Беріг би довіку.
Володимир Т. із Синельниківського району. Мешканець селища міського типу, українець, 64 роки, ріст 170, вага відповідна, лихих звичок нема. Нема дітей і, зрештою, нема матеріально-житлових проблем. Але людина не може бути сама. І я такий чоловік, що хочу мати сім’ю, бути в парі.
Ще не втратив надію віднайти свою половинку. Мені 54, ріст 176, маю невеличке господарство, працюю у школі опалювачем. Бажав би стріти моїх років жіночку, самостійну, незалежну, аби погодилася на переїзд до мене, в недалеке від Дніпра-міста село. Можна з дитиною.
Володимир М. із П’ятихатського району. Мені 42, жонатий не був, дітей нема. Освіта середня технічна. Працюю у Вільногірську. Мешкаю у селищі, в батьківському домі, а батько і мати трохи далі від мене. Є дача з городом, техніка, на якій туди їжджу.Чекатиму відгуку, радий буду поспілкуватися.
Олександр В. з Дніпровського району. Незабаром виповниться 40, ріст 172, вага 100, чорнявий. Активний, веселий, спокійний. Подружнє життя не склалося, розлучений. Маю свій будинок у селі за сім км від міста, працюю слюсарем у Дніпрі. Без шкідливих звичок, не притягувався, несудимий.
Сергій С. з Дніпра. Мені 31, ріст 186, чорнявий. Одружений не був, домашній, вже хочу мати сім’ю. Мешкаю у двокімнатці вдвох з матір’ю. Тихий, спокійний, у комунальному підприємстві працюю майстром з ремонту колісного транспорту.
Тетяна Ч. з Дніпра. Часто купую цю газету, читаю рубрику про долі, а пишу перший раз, може, хтось відгукнеться? Для початку докладно не розписуватиму, як хтось зацікавиться, то всі подробиці з’ясуємо у розмові телефоном або на побаченні. Отже, 66 років, ріст 158, вага 65, вдова, працюю, мешкаю на Перемозі.
Наталя Д. з Дніпра. Два роки як сама. Незвично, незручно. Спілкуюся з людьми, багатьом подобається самотність. А я не можу звикнути, на себе дивлюсь і не розумію, чому так сталося зі мною і чому я одна у свої 52. На вигляд гарна, нема нічого зайвого. Колись була весела, тепер трішки всміхаюся, але почуття гумору не втрачено. Добра, хазяйновита, спокійна.
Мрію про гідного чоловіка, знаю, що мрії справджуються, сподіваюся, що й мені цього разу поталанить. Власного житла не маю. На відгук відреагую вдячно. Погоджуся на переїзд, як дійдемо порозуміння.
Євгенія М. з Дніпра. На пораду своєї близької приятельки відважуюсь подати свій голос. Мені скоро 40, ріст 170, вага 65, приємної зовнішності. Хвалитися так дуже не буду, найліпша оцінка – це, мабуть, вчинки і поведінка людини. Освіта вища, працюю за фахом майже 20 років, і є ще маленький бізнес.
У трикімнатці я з мамою і моєю донечкою 8 років. Дружимо. Добра, врівноважена, люблю природу, ріку, море, тварин. Може, відгукнеться той, що так само хоче мати дружну сім’ю і сам міцно стоїть на ногах?
Щоб надрукуватися на нашій сторінці (виходить у кожному числі газети), пишіть так, як умієте. Але не скупіться: чим докладніше буде розказана ваша історія, ваша правда, тим більше матимете шансів на успіх.
Написане надішліть на адресу: Олені ДЕСЯТЕРИК, газета «Зоря», Січеславська Набережна, 33, Дніпро, 49000. І свій лист-відгук на ту чи іншу публікацію (з указанням дати!) так само шлете мені, а я перешлю тій людині, з
якою хочете познайомитися. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Адреси і прізвища не розголошую, не висилаю і ПРОШУ ДО РЕДАКЦІЇ НЕ ПРИЇЗДИТИ.
Щиро ваша О. Д.