Якщо останнім часом у вас все валиться з рук, долають тривожні думки або погіршилися пам’ять і сон, – можливо, це ознаки нервового розладу. Ми спробували розібратися, чому виникає такий стан, кому він найперше загрожує і як відновити здоров’я нервової системи.
Від стресу до депресії
Нервовий розлад – це загальна назва групи психоневрологічних захворювань (насамперед, це неврози, депресії та психосоматичні порушення – симптоми чи патології, що розвиваються як реакція організму на стрес). Гостру фазу нервового розладу називають нервовим зривом.
Найчастіше зрив провокують зовнішні причини: розлучення, смерть близької людини, втрата роботи, фінансові проблеми, потрапляння в екстремальну ситуацію.
Види та прояви нервових розладів дуже різноманітні (неврастенія, істерія, підвищена тривожність, панічні атаки, вегетосудинна дистонія). Тому, за даними статистики, тією чи іншою мірою з ними періодично стикаються майже 90 відсотків жителів мегаполісів.
Вони потрапляють до групи ризику через прискорений темп життя, перевантаженість інформацією та несприятливі екологічні умови. Втім, життя у великому місті – далеко не єдиний фактор, що погіршує здоров’я нервової системи…
Вони ризикують
Небезпеку зіткнутися з нервовим розладом має чи не кожен з нас. У групі ризику чутливі й легкозбуджувані люди, які приймають будь-яку дрібницю близько до серця; перфекціоністи, що звикли все робити на «відмінно»; ті, у кого підвищене почуття відповідальності або занижена самооцінка; трудоголіки, що відчувають постійну розумову та фізичну напругу.
Варто турбуватися й тим, чиї батьки (близькі родичі) страждали від нервових розладів. Серйозно шкодять нервовій системі також куріння, вживання алкоголю та наркотиків.
Підвищений ризик заробити проблеми з нервами й у пацієнтів, які мають серйозні хронічні недуги – особливо печінки та щитоподібної залози.
Нервові розлади частіше діагностують у жінок, ніж у чоловіків. Можливо, це відбувається тому, що жінки більш емоційні, а також не соромляться звертатися по лікарську допомогу, тоді як чоловіки в основному намагаються впоратися з проблемами самостійно.
Причини для тривоги
Комплекс конкретних симптомів залежить від виду нервового розладу.
Однак є характерні загальні ознаки, що виявляються майже завжди. Це підвищена тривожність і стомлюваність, проблеми з концентрацією уваги, дратівливість, плаксивість, нав’язливі похмурі думки, страх перед майбутнім, проблеми зі сном.
Крім того, людина відчуває апатію, втрачає інтерес до звичних занять, домашніх справ, хобі. Можуть виникнути проблеми… навіть з особистою гігієною: пацієнт перестає стежити за собою.
Зазвичай розлади нервової системи поєднуються із погіршенням самопочуття. Зокрема, це головні болі та запаморочення, прискорене серцебиття, перепади артеріального тиску, задишка, відчуття клубка в горлі, біль у животі та розлад травлення.
Про проблеми з нервами свідчить і раптове тремтіння в колінах, пітливість долонь.
Що робити
Якщо у вас чи вашої близької людини з’явилися симптоми нервового розладу (ба більше – нервового зриву), не ігноруйте їх, а зверніться за допомогою до лікаря: невролога, психотерапевта чи психіатра. За потреби фахівець призначить медикаментозне лікування.
У важких випадках це можуть бути антидепресанти та транквілізатори, але частіше достатньо безрецептурних заспокійливих препаратів, що покращують сон і зменшують тривожність, ліків на основі рослинних екстрактів, вітамінів, гомеопатичних засобів, трав’яного чаю.
Також рекомендується психотерапія, під час якої людина вчиться змінювати своє ставлення до зовнішніх подразників і не так гостро реагувати на стреси та негативні події.
Варто пам’ятати: у боротьбі з нервовими розладами ефективні арт- та аромотерапія, заняття йогою, плаванням, дихальна гімнастика, фізіопроцедури, масаж.
Рятуватиме читання
Якщо ви належите до групи ризику і є гіперчутливою людиною, варто постійно займатися зміцненням нервової системи.
Основним заходом профілактики неврозів вважається здоровий спосіб життя: відмова від шкідливих звичок, повноцінний сон, заняття спортом, регулярні прогулянки на свіжому повітрі, правильне харчування (менше ковбас, консервів, жирного та солодкого, більше – овочів, фруктів, риби, яєць та кисломолочних продуктів).
Рекомендується також мати хобі, частіше слухати класичну музику, а замість перегляду теленовин чи політичних програм віддавати перевагу читанню.
Підготував Олесь ШОВКОШИТНИЙ