Продовжується сезон, коли про застуду й таке інше думки відсутні в принципі. Проте за два «з копійками» тижні – вже осінь, з притаманними їй погодними негараздами: постійними коливаннями температури, дощами…
Передостанній матеріал нашої медичної рубрики викликав неабиякий читацький інтерес і чергову «порцію» питань.
Тож нам зрозуміло, що варто освіжити знання, як уберегти власні дорогоцінні бронхи та легені від небезпечних несподіванок. Повірте, така інформація стане в пригоді будь-якої пори року. Не тільки в осінньо-зимові холоди.
«Кондьор» – друг чи ворог?
Усім відомо, що влітку ризик бактеріального інфікування досить низький, адже цілодобово тепла погода та ще й відсутній сезонний грип. Але є інша небезпека – у вигляді можливості захворіти… від різких перепадів температури повітря.
Так, винні у цьому вже звичні майже у кожній оселі кондиціонери. Останнім часом з’явилися навіть відповідні поняття: кондиціонерна пневмонія (лихоманка) та кондиціонерний бронхіт.
Виявляється, що при різкому переході з одного температурного режиму в інший (наприклад, зі спекотної вулиці в прохолодний офіс) бронхо-легенева система не може впоратися з однією зі своїх основних функцій – зігрівати та очищати повітря, що вдихає людина. А якщо імунітет знижений, то переохолодження або надходження у середні та нижні дихальні шляхи неадаптованого повітря спроможне спровокувати хворобу.
Тому в спеку оптимальна різниця між температурою навколишнього середовища та приміщенням має бути 5 – 7ºC. Наприклад. якщо ви зайшли з вулиці, де +35ºC, то кондиціонер має бути встановлений на позначку не нижче за +25ºC. Краще – на +28ºC. Адаптація дихальної системи відбувається буквально протягом п’яти хвилин, після чого повітря у приміщенні можна поступово охолоджувати.
Додаткова небезпека у тому, що кондиціонерні фільтри найчастіше своєчасно не очищаються і в них накопичуються умовно-патогенні мікроорганізми, які провокують виникнення різних захворювань органів дихання.
От вам і «кондьори-рятівники»! Хоча у майже тропічну спеку без них також кепсько…
Напоготові навіть влітку
Підступність «літніх» бронхітів і пневмоній різного ґатунку безсумнівна – всі вони, як правило, протікають із мізерною симптоматикою, не викликаючи високої температури та лихоманки.
Пацієнтів може турбувати лише нездужання, схоже на вірусне, біль за грудиною, невеликий кашель, напади невмотивованої пітливості (у курців, які мають додаткове навантаження на дихальну систему, ці симптоми зазвичай проявляються сильніше).
Тож будьте напоготові: якщо ви спітніли на вулиці, а потім із задоволенням посиділи під кондиціонером, після чого з’явилися розбитість, кашель, зелена мокрота, нічна пітливість – не зволікайте зі зверненням до лікаря.
Грамотний фахівець призначить терапію та подбає про профілактику ускладнень. Особливо уважними до свого здоров’я доводиться бути тим, хто має «обтяжливі обставини» – на кшталт куріння або алергії на пилок карантинних рослин. Бережіться цвітіння амброзії!
Застуда вже не є вироком
Головна ознака для занепокоєння фахівця-пульмонолога – кашель, сигнальний дзвіночок бронхо-легеневої системи. Це перша ознака, яку пацієнт помічає самостійно і з якою приходить до лікаря.
У більшості випадків занепокоєння цілком виправдане: якщо з’явився кашель, то є порушення нормального проходження повітря через трахею та бронхи. Тому завдання лікаря – виявити причину виникнення симптому.
Найчастіше причиною бронхітів і трахеїтів є ускладнення вірусних інфекцій. Вірус проникає в слизовий шар дихальних шляхів, викликаючи їх набряк та звуження. Причому затяжний кашель після перенесеної ГРВІ може тривати від двох тижнів – до двох місяців, навіть при зникненні інших простудних симптомів. Підступні віруси вражають рецептори бронхів, і вони стають більш чутливі до зовнішніх подразників.
Захисну – бар’єрну – функцію органів дихання знижує і те, що ми живемо у степовій зоні з великою кількістю рослин-алергенів. Ба більше – ще й в мегаполісах з поганою екологією.
Але не журіться, дорогі читачі! «Залишкового» кашлю, що затягнувся (за умови відсутності інших симптомів) можна позбутися самостійно, без звернення до лікаря.
Допоможуть прості інгаляції. Дихайте паром над каструлею з настоєм лікарських трав (липи, шавлії, ромашки, м’яти, мати-й-мачухи).
Корисне також тепле питво – грудний трав’яний збір чи молоко з шавлією. А замість фізіопроцедур, що зігрівають, просто грійтеся на літньому сонечку (звичайно, тільки в безпечні години) – тепло сприяє зняттю набряків.
Легко дихати та жити
Щоб не надто «паритися» щодо здоров’я власних легенів, варто назавжди запам’ятати деякі прості речі.
Наприклад, таке: оскільки основна причина виникнення будь-яких хвороб – зниження імунітету, тож наше завдання – всіляко його зміцнити.
Насамперед, не слід нервувати через дрібниці. Також варто позбутися хронічних стресу та втоми. Пам’ятайте: нестабільність центральної нервової системи призводить до порушення дихання. А це, зі свого боку, шкодить повноцінному кровопостачанню всіх органів та систем.
Щоб почуватися здоровим, щасливим і дихати рівномірно, глибоко та спокійно, потрібно нормалізувати режим праці й відпочинку, налагодити сон і знайти гарантоване джерело позитивних емоцій. Це можуть бути заняття спортом, хобі, подорожі чи спілкування з домашніми улюбленцями. Головне, щоб відбувалося вироблення серотоніну – гормону задоволення.
Ще однією з важливих складових здорового способу життя є регулярне перебування на свіжому повітрі. Тому зараз, влітку, намагайтеся якнайбільше часу проводити на вулиці, в ідеалі – за містом, на природі. Дайте своїм легеням відпочити від забрудненого міського повітря і насититися киснем, подихати лісом, річкою чи морем – це корисніше за будь-який промисловий іонізатор.
Крім того, тренуйте та зміцнюйте свою дихальну систему за допомогою тривалих піших прогулянок, бігу або плавання чи танців.
Кинути курити
Загальновідомо, що курці частіше схильні до захворювань легень. Речовини, що містяться в тютюновому димі, викликають запалення війчастого епітелію, що покриває дихальні шляхи – а це своєрідний захисний шар, він у нормі виштовхує мокротиння разом зі шкідливими частинками.
У результаті регулярне потрапляння до дихальних шляхів сторонніх речовин призводить до більш глибокого ураження шарів бронхо-легеневої системи. Виникає хронічний запальний процес – так званий «бронхіт курця» та постійний спазм бронхів.
Підготував Олесь ШОВКОШИТНИЙ