Коли ми чуємо словосполучення «підвищений тиск», то одразу думаємо про гіпертонію. Але насправді підвищений тиск може бути не лише артеріальним, а й внутрішньочерепним, причому діагностувати другий набагато складніше.
Чому виникає цей стан і за якими ознаками його можна розпізнати, пояснила лікар-невролог вищої категорії Оксана Щитник.
ВЧТ – що це таке?
Внутрішньочерепний тиск (ВЧТ) – це величина, що показує, з якою силою спинномозкова рідина (ліквор), котра захищає мозок від перевантажень та механічних пошкоджень, впливає на його тканини.
ВЧТ вимірюється в мм ртутного стовпчика і його нормальні показники у дорослого пацієнта, що лежить на спині, варіюються в межах від 7 до 15. Ці значення відчутно збільшуються при стресі, фізичному навантаженні, розумовій перенапрузі, нахилах голови та навіть чханні. Але у здорової людини показники завдяки компенсаторним механізмам швидко повертаються до норми. Якщо ж з якихось причин циркуляція ліквору у внутрішньочерепному просторі порушується, це провокує надмірне накопичення рідини на певній ділянці та стійке підвищення внутрішньочерепного тиску.
Коли показники ВЧТ понад 20–25 мм рт. ст. – говорять про внутрішньочерепну гіпертензію, жінки страждають від неї частіше за чоловіків. Подальше підвищення тиску може призвести до незворотних змін у тканинах мозку та загрожувати життю пацієнта.
ВЧТ може бути не тільки підвищеним, а й зниженим. Знижений тиск менш небезпечний, і його симптоматика виражена слабкіше.
Плашка. Обережно, ускладнення!
Системно підвищений ВЧТ без лікування може призвести до таких грізних ускладнень, як інсульт, частковий або повний параліч, порушення координації, рефлексів, мови, а також до втрати зору та проблем із психікою.
Чому виникає проблема
Підвищений ВЧТ – не самостійна хвороба, а симптом, який може сигналізувати про наявність різноманітних патологій. До серйозних причин, що провокують збій нормальної циркуляції внутрішньочерепної рідини, належать обмінні порушення, спазм або звуження судин, якими рухається ліквор, черепно-мозкові травми (як «свіжі», так і перенесені раніше), інфекційні та вірусні захворювання (менінгіт, енцефаліт), вроджені патології мозку, гіпоксія, наявність доброякісних чи злоякісних пухлин. Крім того, стати винуватцями підвищення ВЧТ здатні надлишок рідини в організмі, ожиріння, сильна інтоксикація, прийом деяких ліків.
Які симптоми мають насторожити
Симптомами підвищеного внутрішньочерепного тиску можуть бути:
- головний біль, що виникає з самого ранку й зростає надвечір, посилюючись при поворотах голови, чханні та кашлі;
- загальна слабкість, швидка стомлюваність, дратівливість;
- безпричинні напади агресії чи тривоги;
- набряклість обличчя та повік, темні кола та «мішки» під очима;
- зниження слуху, шум у вухах;
- мушки або двоїння в очах, погіршення зору;
- нудота та блювання без видимих причин;
- підвищена пітливість;
- больові відчуття у шиї;
- перепади артеріального тиску;
- порушення сну.
Як діагностувати та лікувати
Якщо гіпертоніки можуть контролювати показники артеріального тиску за допомогою тонометра, ВЧТ неможливо виміряти в домашніх умовах. Діагностувати цей стан можна, лише звернувшись до невролога й пройшовши ряд обстежень: МРТ або КТ головного мозку, ультразвукову доплерографію, ехоенцефалографію, огляд очного дна. Ці методи дозволяють побачити наслідки підвищеного ВЧТ та встановити можливу причину проблеми. Але виміряти конкретні показники внутрішньочерепного тиску можна лише в умовах стаціонару після проведення спинномозкової пункції. Це дуже травматичний метод, тому він застосовується у крайніх випадках.
Лікування підбирається неврологом індивідуально, з урахуванням причини, що викликала підвищення ВЧТ. З медикаментозних засобів призначають ліки для посилення відтоку рідини, стимулювання роботи мозку, усунення симптомів та поліпшення загального стану пацієнта. Також рекомендовані фізіотерапія та масаж. Хірургічне втручання показане, якщо консервативне лікування неефективне і наявні пухлини або кісти, що швидко ростуть, гематоми, аневризма, гідроцефалія.
Плашка. Як попередити підвищення ВЧТ
- максимально обмежте споживання солі;
- зменште обсяг рідини, що споживаєте, до 1,5 л на день;
- спіть на тонкій щільній подушці, що добре підтримує голову й шийний відділ хребта, але не піднімає плечі;
- уникайте перегріву організму, не приймайте гарячу ванну та душ, не відвідуйте лазню та сауну;
- відмовтеся від шкідливих звичок;
- не піднімайте важких предметів та виключіть надмірні фізичні навантаження.
Ірина КАДЧЕНКО