Ще на початку 2000-их, працюючи в апараті обласної ради, звернув увагу на деяку невідповідність понять: скажімо, на місцевих виборах ми щоразу обираємо міського голову, а потім називаємо його мером. Про призначених чиновників кажуть не інакше як «обіймає посаду». А голова облдержадміністрації чомусь перетворюється на губернатора, хоч губерній на наших землях немає вже понад сто років…
У наш час махрового правового нігілізму, відвертого ігнорування Конституції і несерйозного сприйняття будь-якого державного інституціоналізму, звертати увагу на таку невідповідність понять, здавалося б, не на часі. Але ж у житті «все починається з малого». І сьогоднішні великі проблеми в державі теж починались колись, в тому числі, і з губернаторів без губерній.
Створення нових районів, невизначеність їх функцій і повноважень, роль майбутніх префектів, ліквідація райдержадміністрацій – все це елементи управлінського хаосу, який імовірно настане вже з 1 січня у й без того розбалансованій державній машині.
Поки що взагалі не зрозуміло, хто після новорічних свят буде уособлювати виконавчу владу на місцях. Де проходитиме межа між власними повноваженнями самоврядних органів і делегованими їм функціями. Складається враження, що переможці останніх місцевих виборів налаштовані досить «творчо» підходити до реалізації своїх повноважень.
Проект нового закону «Про місцеві державні адміністрації» на сьогодні лише зареєстрований у Верховній Раді. І якщо найближчим часом його затвердять, звичний владний уклад буде ґрунтовно переглянутий на всіх рівнях. Проте зміст законопроекту не дає відповіді на головне питання: голова держадміністрації – політик чи кар’єрний чиновник? Адже до цього часу призначуваний Президентом за погодженням з Кабміном очільник ОДА часто опинявся у непростій ситуації. Всі звикли, що позиції уряду і Президента в Україні не завжди тотожні.
До речі, минулої п’ятниці головою Дніпропетровської облдержадміністрації став Валентин Резніченко, який вже працював на цій посаді ще за колишнього президента. Напевне, Валентин Михайлович – добрий управлінець і господарник, якщо йому вдруге довірили такий важливий пост. Принаймні в гучних політичних чи корупційних скандалах він помічений не був. Хоча, як кажуть, не буває людей здорових – є недообстежені…
Та й адмінреформа вже сьогодні досягла такого рівня, що повноваження облдержадміністрації і очікування людей від влади (порятунок від COVID, зниження тарифів на комуналку, майбутнє власних дітей), за твердженням соціологів, взагалі не перетинаються. Тож за такої глибини децентралізації керівника області сміливо можна називати губернатором, начальника поліції – головним мушкетером, а МНСників, за давньоримським зразком, – вігілами.
Неправильно? Зате яскраво!
Володимир ПІСОЦЬКИЙ