Щоразу, заходячи до будівлі обласної ради, пригадую чи то жарт, чи то серйозні роздуми одного з колишніх її керівників – Едуарда Дубініна, який говорив, що двері у владній будівлі мають бути важкі, великі й високі. Відчиняючи їх, кожен одразу повинен відчути серйозність, важливість і грунтовність владного органу, який розташований за ними. У ті часи відвідувачів обласної ради зустрічали масивні дубові двері з майже метровою дерев’яною ручкою. Їх і справді можна було відчинити, лише доклавши добрячих зусиль.
Відтоді багато чого змінилося не лише у зовнішньому вигляді будівлі на Поля, 2.
Двері давно замінені на типові легкі металопластикові, а про глибинність і фундаментальність обласного представницького органу нагадують хіба що високі стелі та характерні риси тодішньої архітектури, які проявляються майже в усьому.
Так склалося, що фактично одразу після закінчення університету я майже вісім років працював в апараті облради. Тоді вперше осмислив зміст і значення таких маловживаних, але дуже важливих у коридорах влади понять, як «субординація», «фаворитизм», «настрій керівника», «рівень запрошених» і т. ін. Ці слова і словосполучення є безумовними супутниками життя та апаратних ігор будь-якої влади. Але саме представницький орган обласного рівня як у дзеркалі відображає всі вади і характерні ознаки відповідного часу.
Попри те, що переважна більшість жителів області взагалі не дуже розуміє різницю між гілками влади на регіональному рівні, для чиновників і облдержадміністрації, і облради завжди вважалося конче важливим, скажімо, чиє привітання мешканців області з якимось святом, розташоване на шпальтах газет (у тому числі й «Зорі») вище, а чиє нижче. Навряд чи це якось впливало на життя регіону, але для вузького кола тих, хто розуміється на апаратних іграх, таким чином подавався сигнал, хто з керівників на сьогодні є впливовішим і головнішим.
З переходом у 2006 році до партійного принципу обрання депутатів обласної ради змінилися і засади та підходи до ухвалення рішень. З’явилися такі, не існуючі в жодних законах утворення, як фракції обласної ради, рада коаліції, коаліційні угоди. Іншими словами, разом з появою партій на рівні обласної ради – з’явилися і «поняття». Керівні посади діляться «згідно з купленими квитками», керівники комунальних підприємств призначаються за квотами, а обласний бюджет ОДА погоджує з керівниками фракцій і має рахуватися з їх інтересами, іноді не зовсім й державними.
Склад депутатського корпусу і «якість» самих партійних депутатів теж зазнала суттєвих змін, і, як показує життя, не на користь справі. Якщо наприкінці 90-х облрада складалася здебільшого з керівників підприємств, закладів, організацій, то тепер інтереси виборців представляють досить різні люди. Серед них були і діти великих керівників, і «бойові подруги» просто поважних людей, не кажучи вже про всіляких однокласників, однокурсників і кумів…
Безумовний плюс будь-якого представницького органу в тому, що раз на п’ять років його можна замінити цілком законним чином – шляхом переобрання. І 25 жовтня є всі шанси скористатися цією можливістю. Причому скористатися так, аби важкі дерев’яні двері виглядали б органічніше за нинішні – металопластикові.
Володимир ПІСОЦЬКИЙ