Що передбачає ухвалений Радою закон.
11 квітня Верховна Рада ухвалила «багатостраждальний» урядовий закон про мобілізацію. Напередодні остаточного голосування народні депутати до глибокої ночі розглядали в залі понад 4 тисячі відхилених оборонним комітетом правок. У цьому процесі брали участь лише кілька десятків парламентарів, тому жодного позитивного рішення ухвалити не вдалося.
Але в день голосування в четвер на засіданні з’явилися понад 300 депутатів. Також у залі були присутні міністр оборони Рустем Умєров, головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський і бойові комбриги.
Перед голосуванням до парламентарів звернувся командувач Об’єднаних сил Юрій Содоль. Він закликав Верховну Раду підтримати законодавчу ініціативу в комітетській редакції.
Згодом депутати буквально впродовж пів години – без дискусій – ухвалили закон.
Фінальна версія документа суттєво відрізняється від початкової. Чимало ключових положень, які закладалися в першому варіанті, як-то зниження призовного віку до 25 років або скасування статусу «обмежено придатний», вже унормовані.
Головною зміною в законі, безумовно, є виключення норм щодо конкретних термінів демобілізації військовослужбовців.
Це сталося за пропозицією Олександра Сирського, який у листі до Рустема Умєрова від 9 квітня запропонував винести положення про підстави звільнення і ротацію військових в окремий законопроєкт. Мовляв, через значну кількість депутатських правок ці питання потребують додаткового вивчення. «УП» пояснює, що передбачає ухвалений парламентом закон, як відбуватиметься мобілізація цивільних, які категорії громадян не підлягатимуть призову на військову службу, на кого поширюватиметься бронювання, чим базова військова служба відрізняється від строкової і як каратимуть ухилянтів.
Що зміниться для військовозобов’язаних
- Мобілізації підлягають громадяни віком від 25 до 60 років. Закон про зменшення призовного віку з 27 до 25 років президент підписав на початку квітня.
- Електронні повістки громадянам не надсилатимуть. Їх і надалі вручатимуть лише в паперовому вигляді.
- Людина, яка отримала повістку, має з’явитися в конкретний територіальний центр комплектування (ТЦК) у визначений повісткою термін. Поважною причиною неявки може бути стихійне лихо, хвороба, смерть близького родича. Якщо людина вчасно не доїхала до військкомату, упродовж трьох днів має пояснити ТЦК – чому.
- Електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного чи резервіста, в якому акумулюються дані про нього, реєструється добровільно. Кабінет Міністрів протягом двох місяців після опублікування закону має забезпечити створення та функціонування е-кабінету.
- Під час проведення мобілізації чоловіки віком від 18 до 60 років зобов’язані постійно носити з собою військово-обліковий документ (приписне посвідчення, військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного) і пред’явити його на вимогу представника ТЦК або поліцейського. Ті зможуть перевірити документ в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Представник ТЦК або поліцейський зобов’язані фіксувати процес перевірки документів на камеру або телефон.
- Чоловікам доведеться показати військово-обліковий документ і прикордоннику, якщо він вимагатиме цього на пункті пропуску через державний кордон або у прикордонній смузі.
- Після публікації закону в усіх військовозобов’язаних буде 60 днів, щоб уточнити свою актуальну адресу проживання, контактну інформацію та інші військово-облікові дані. Зробити це вони можуть у ТЦК, ЦНАП або через електронний кабінет.
- Якщо зараз громадяни не в Україні, то вони можуть відправити інформацію до ТЦК через електронну пошту, подзвонити туди або зареєструвати електронний кабінет і оновити дані в ньому. Ще раз підкреслимо: повістки через е-кабінет їм не надсилатимуть.
- Громадянам, які постійно проживають за кордоном, необхідно стати на військовий облік в Україні. Як саме вони мають це зробити – визначатиме Кабінет Міністрів.
- Отримати консульські послуги в закордонних дипустановах України військовозобов’язані віком від 18 до 60 років зможуть, тільки якщо вони оновили свої військово-облікові дані.
- Паспорт і закордонний паспорт військовозобов’язані також зможуть оформити, лише якщо матимуть при собі військово-облікові документи.
- Цивільні чоловіки від 25 до 55 років, які отримали інвалідність ІІ та ІІІ груп після повномасштабного вторгнення (за винятком військових), мають ще раз пройти медико-соціальну експертизу (МСЕК), щоб підтвердити її висновки.
- На військову службу можуть призвати засуджених до умовного строку, крім тих, хто вчинив злочини проти національної безпеки України. Такі громадяни проходитимуть військову службу в спеціалізованих підрозділах військових частин.
- Обов’язкової мобілізації жінок не буде. Вони мають стати на військовий облік, якщо здобули медичну або фармацевтичну освіту та придатні до служби за станом здоров’я і віком. Жінки, професія яких споріднена з військово-обліковою спеціальністю, можуть стати на військовий облік за бажанням.
- Зауважимо, що під час воєнного стану жінки, які перебувають на військовому обліку, призиваються на військову службу добровільно.
- У мирний час жінки можуть вступити на військову службу або службу у військовому резерві тільки добровільно – за контрактом.
Базова військова служба і загальновійськова підготовка в мирний та воєнний час
- Замість строкової запроваджується базова військова служба. Її проходять громадяни від 18 до 25 років. Вони можуть самостійно обрати період проходження служби до того, як їм виповниться 24 роки.
- Базова військова служба у воєнний період триватиме до 3 місяців, з яких не менше 1 місяця – базова загальновійськова підготовка і до 2 місяців – фахова, а в мирний час – до 5 місяців, з яких 3 місяці загальновійськової підготовки і 2 місяці – фахової.
- Направлятимуть громадян на проходження базової військової служби районні держадміністрації у взаємодії з ТЦК та органами місцевого самоврядування.
- Відстрочка від такого направлення надається призовникам, які навчаються або визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я. Вона діє до 24-х років.
- Призовники зобов’язані щороку до 1 жовтня подавати в ТЦК документи, що підтверджують їхнє право на відтермінування служби.
- Крім цього, відстрочку надають призовникам, яких підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення або щодо яких кримінальна справа розглядається судом, – до ухвалення рішення.
- З 1 вересня 2025 року в закладах фахової передвищої та вищої освіти, військових вишах та військових навчальних підрозділах вишів впроваджується базова загальновійськова підготовка. Чоловіки зобов’язані її проходити, а жінки – за добровільною згодою.
- Студенти вишів можуть не проходити базову загальновійськову підготовку, якщо вони за станом здоров’я визнані непридатними або вже служили в Україні чи інших державах (до набуття українського громадянства).
- Чоловіки до 60 років, які не пройшли базову загальновійськову підготовку або військову службу, не зможуть вступити на державну службу або розпочати роботу в органах місцевого самоврядування, прокуратурі й поліції. Виняток – непридатні до служби за станом здоров’я.
Ангеліна СТРАШКУЛИЧ, УП
Закінчення – у наступному номері