Газета "ЗОРЯ"

НЕХТУВАННЯ СПРАВЕДЛИВІСТЮ – ШЛЯХ ДО РЕПРЕСIЙ I ХАОСУ

«У реальному житті соціальна справедливість є синонімом поняття «захист прав людини», – зазначає керівник Дніпропетровської обласної організації партії «Опозиційна платформа – За життя» Геннадій Гуфман.

У 2007 році Організація Об’єднаних Націй проголосила 20 травня Днем соціальної справедливості.

З формальної точки зору – це свято, яке має відзначати «все прогресивне людство». Але фактично воно є лише компасом, що нагадує всім нам про те, куди має рухатися людство в своєму розвитку. Якщо не буде руху до загальної справедливості, світ рано чи пізно вибухне від роздираючих його протиріч.

На цьому під час нашої бесіди на тему соціальної справедливості наголосив Геннадій Гуфман.

«І це не я придумав, просто цитую резолюцію ООН: «Нехтування прагненням до соціальної справедливості в усіх її аспектах означає фактичне прийняття майбутнього, що затьмарене насильством, репресіями і хаосом», – зазначив він.

Взагалі, за словами регіонального лідера ОПЗЖ, питання про справедливість кожен розуміє по-своєму. Воно дійсно дуже складне, філософське, багаторівневе.

Геннадій ГУФМАН:
«Ніколи не погоджуся, що на несправедливість можна махнути рукою і спокійно собі жити. Не можна. Якщо кожен з нас в душі погодиться з несправедливістю і беззаконням, то рано чи пізно сам впаде їхньою жертвою».

Політик зауважує, що в реальному житті соціальна справедливість є синонімом поняття «захист прав людини». Це право на працю і гідну винагороду, право на життя і медичну допомогу, право на свободи і на захист з боку закону.

«Соціальна справедливість не означає «забрати і поділити», чим сьогодні зайнялася українська влада, спираючись на протизаконні рішення колегіального органу, в якому ніхто не несе відповідальності за голосування, і на укази, за які в підсумку доведеться відповісти тому, хто їх підписав», – вважає Геннадій Гуфман.

Він підкреслює, що соціальна справедливість геть відсутня в тому, що український газ, який належить за Конституцією всьому українському народові, продають цьому ж народу з потрійною накруткою. Водночас 5 членів правління і 11 директорів державного «Нафтогазу» за рік отримують зарплату 343 мільйони гривень – по 760 тисяч доларів на чиновника.

І таких прикладів несправедливості в нашій країні можна наводити сотні й тисячі.

«У рідній Україні громадяни щодня стикаються з політичною, соціальною, економічною несправедливістю, відчувають на собі нерівність у доступі до медицини і освіти, до правосуддя та інформації, гинуть від обстрілів на лінії розмежування тільки тому, що влада боїться всерйоз займатися реалізацією Мінських угод, упевнений лідер ОПЗЖ у Дніпропетровській області. – Погоджуся з багатьма, хто вважає, що світ взагалі несправедливий за визначенням. Але ніколи не погоджуся, що на несправедливість можна махнути рукою і спокійно собі жити. Не можна. Якщо кожен з нас в душі погодиться з несправедливістю і беззаконням, то рано чи пізно сам впаде їхньою жертвою. Не буду проголошувати гасла і заклики. Просто давайте всі разом виберемо для себе шлях до справедливості і будемо ним йти, щоб з кожним днем наближатися до цієї великої мети».

Анна АНДРЄЄВА