Викладачі філфаку ДДУ, де я колись навчався, часто наголошували, що будь-яка мова – живий організм, і він розвивається, видозмінюється, збагачується або біднішає синхронно з примхами суспільства, яке цю мову використовує. Пам’ятаючи цю беззаперечну істину, з часом доходжу висновку, що іноді значення деяких слів змінюється під тиском обставин, особливостей і частоти та доречності їх вживання. Кілька яскравих прикладів.
Рейдерство – у західній економічній науці вважається цілком пристойним терміном.
Утворене від англійського raid – «набіг», його класичне значення таке: недружній процес злиття або поглинання.
При цьому, в англійському застосуванні це слово не має жодного кримінального відтінку. На відміну від нас, де воно не просто межує з Кримінальним кодексом, а ще й набуло дієслівних форм: «рейдернути», «рейдерити» й т. ін.
Турборежим. У звичному розумінні – винятково технічний термін. Фізика його застосовує до двигунів внутрішнього згоряння або особливостей роботи побутової техніки: кондиціонерів, блендерів, пральних машин. З появою ж у вітчизняному парламенті монобільшості, цю лексичну одиницю почали використовувати в прив’язці до специфіки національного законотворення.
Словосполучення «з нуля». Означає почати справу, не маючи на старті нічого. Або втратити все – і розпочати спочатку. Ба більше, експресія цього вислову насичена чимось надзвичайним: надзусиллям, волею, силою духу. Натомість наші можновладці, будуючи школи, дороги, лікарні і витрачаючи на це мільйони бюджетних коштів, навіщось приплітають словосполучення «з нуля». Напевне, цей просторічний вислів має демонструвати титанічні зусилля влади у відповідних процесах, проте в таких випадках він застосовується, м’яко кажучи, не за призначенням.
І, насамкінець, «нарратив» (від фр. narrative – «розповідати»). Це модне слівце означає сукупність пов’язаних між собою реальних чи вигаданих подій, фактів або вражень, які складають оповідний текст. Слова зі схожим значенням, нехай і не найпоширеніші, але й раніше застосовувалися в нашій мові: ідеологема, ретроспекція, міфотворчість і т. ін. Та особливість його нині в тому, що цей термін все частіше відтворюється у вигляді словосполучення «російський нарратив». А це вже само по собі несе негативний відтінок і більше походить на синонім слова «брехня».
Вищезазначені приклади я навів точно не з метою «лікбезу». Просто це яскраві ознаки того, як життя, а точніше політика, вносить корективи до лінгвістики.
Володимир ПІСОЦЬКИЙ