Газета "ЗОРЯ"

ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ЗАЛИШАЄТЬСЯ ОСНОВНИМ ПРІОРИТЕТОМ У ЦАРИЧАНСЬКІЙ ОТГ

Коли 34-річний Геннадій Сумський вперше прийшов на посаду царичан-ського селищного голови, про стабільний розвиток місцевим мешканцям залишалося хіба що мріяти – навіть звичайних лампочок для освітлення вулиць бракувало. Тоді колишній прикордонник з дипломом менеджера вирішив: у політику не гратимуся, проте крок за кроком буду удосконалювати життя тут, на Приоріллі. За місяць Геннадію Вікторовичу виповниться 50. І в нього вийшло – Царичанку зараз не впізнати. Стратегія «крок за кроком» на практиці вкотре доводить свою дієздатність.

Так, це дуже серйозний та ґрунтовний документ, напрацьований з використанням сучасних європейських практик. Тому до створення власної «Стратегії сталого розвитку» громади приорільці йшли довго. Треба було чітко визначитися – що та в якій послідовності робити, аби життя у кожному з сіл громади, та й у її центрі, за умовами не поступалося міському. Врахувати, як і на чому заробляти та найкращим чином розподіляти державні освітню та інф-раструктурну субвенції. А головне якнайскоріше довести до пуття зношену сільську інфраструктуру. Не є таємницею, що від поганих доріг та неякісного водопостачання сільські території на Дніпропетровщині потерпають чи не найбільше…

Зазвичай, коли спілкуєшся з керманичами так званого «районного масштабу», вони дуже полюбляють з олівцем у руках перелічувати квадратні метри відремон- лв тованих вулиць, ‘ ! центнери допомоги малозабезпеченим, наводити іншу статистику, яка тут та зараз. І дуже ображаються, коли пригадуєш їх наполеонівські плани щодо серйозних, проте вкрай необхідних об’єктів життєзабезпечення – тих, де фінансування «зав’язане» на обласні органи управління, на Київ та ще й потребують зусиль по залученню коштів з міжнародних програм. Але на питання «в лоб» про чотири водогони, які будувалися на території ОТГ за півтора року Геннадій Сумський відповідає: «Все зробили. Хіба у вас залишалися сумніви?»

Те ж саме з дорогами. У громаді вдалося знайти баланс між поточним, не завжди довговічним, проте подекуди просто кричущим ремонтом, та капітальною реконструкцією, що потребує набагато більше коштів, але й не псується десятиліттями. На черзі денній на-
ступний етап – створення зручної логістичної системи між усіма населеними пунктами громади. Щоб, як у хрестоматійній шкільній задачці з арифметики, кожен місцевий міг дістатися з «пункту А» до «пункту Б» з найменшими зусиллями та витратами часу.

Царичанська ОТГ створена наприкінці 2016 року.
До неї входять Царичанська селищна (Царичанка, Драгівка, Дубове, Калинівка, Лисківка, Пилипівка, Селянівка, Тарасівка, Турове), Бабайківська (Бабайківка, Вербове, Івано-Яризівка, Кущівка, Новостроївка), Михайлівська (Михайлівка, Гнатівка, Заорілля, Червона Орілька), Прядівська та Юр’ївська (Юр’ївка, Ненадівка, Преображенка, Семенівка) сільські ради.

Зрозуміло, що на все це потрібні кошти, кошти, кошти. Бюджетні, міжнародних донорів, власних, вітчизняних інвесторів. Але взяти їх можна по-різному. У вигляді меценатської допомоги чи гранту добре, проте не системно. Значно надійніше – у вигляді податків з дрібних підприємців або більш крупного бізнесу. Цей напрямок у Сумського проходить під грифом «Найважливіше», йому – першочергова увага. Може, завдяки цьому новенький асфальтовий завод з новими робочими місцями з’явився саме на території Царичанської ОТГ, а не у сусідів? Може, зниження по-
датку для приватних підприємців, запропоноване (і відразу реалізоване!) свого часу теж далося взнаки?

Колеги інколи жартують: «Витрачати – багато розуму не треба, це всі ми добре вміємо. А от заробляти тільки.» І серед кількох загальновідомих імен очільників громад Дніпропетровщини завжди лунає прізвище Сумського. Попри те, що в його громаді мало хто чув про так званих «інвестиційних нянь», яких просуває довірливому Заходу сам Президент.

Це теж один з елементів сталого розвитку. Стратегічний. Так само, як надсучасний ЦНАП, нові дозвільні проекти, облаштування місць відпочинку, навіть банальне, на перший погляд, хоча таке необхідне озеленення населених пунктів. Фрагменти пазла, який ще не складений до кінця, проте сучасне Приорілля вже чітко вимальовується.
Не гаючи часу, крок за кроком.

Любомир ЛОГОВЕНКО