Газета "ЗОРЯ"

ТАЄМНИЦЯ «СМІТТЄВОГО» МЕТЕЛИКА

Дніпрянка Тетяна Шевченко створює незвичайні картини-аплікації з підручних матеріалів: цвяхів, ключів, ґудзиків, пивних кришок і навіть… фруктових кісточок.

«Когда б вы знали, из какого сора растут стихи, не ведая стыда…» ці відомі рядки Анни Ахматової актуальні не тільки для поезії. Виявляється, при наявності фантазії та бажання, з різноманітного непотребу теж можна зробити багато цікавих речей. Наприклад, оригінальні картини в стилі стімпанк. Саме цим рідкісним напрямом декоративно-прикладного мистецтва захопилася жителька Таромського Тетяна Шевченко.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

«Я його зліпила з того, що було…»
– Мене з дитинства дуже приваблювали рукоділля й творчість у будь-яких проявах, – розповідає Тетяна. – Подорослішавши, я спочатку навчилася шити. Потім освоїла професію перукаря і кілька років із задоволенням працювала за фахом. Роблячи своїм клієнткам зачіски, завжди намагалася додати до них якусь родзинку, шукала креа-тивний підхід: додавала у волосся прикраси, намистини, квіти. Коли з’явився свій приватний будинок, захопилася декоруванням. Я могла змайструвати з підручних матеріалів оригінальну вішалку для ключів або нестандартно прикрасити альтанку у дворі. А кілька років тому вирішила спробувати свої сили в створенні незвичайних картин з того, що, як кажуть, під руку попадеться…

Ідея однієї з перших і в той же час наймасштабніших робіт майстрині під назвою «Тризуб» прийшла до жінки випадково. Її сусіди по вулиці облаштували в себе у дворі альтанку з цеглин, на яких були зображені тризуби. Тоді в подарунок господарю, щирому патріоту України, Тетяна вирішила зробити оригінальну картину. Вона взяла порожню раму, натягнула на підрамник чорну оксамитову тканину. А потім створила контур у формі тризуба, заповнивши його зсередини всім, що знайшла в будинку і… в сараї. Пішли в хід шнурки, ґудзики, скріпки, гвинтики, ключі, дюбелі, і навіть… кісточка від сливи.

КАРТИНИ З НЕПОТРЕБУ – СВІТОВИЙ ТРЕНД
У світі картини «зі сміття» набувають все більшої популярності.
Так, англійка Джейн Перкінс з дрібного мотлоху, який поступово накопичується в будь-якому будинку, створює унікальні портрети знаменитостей. Знайомі знають про її незвичайне хобі й приносять їй усе своє побутове сміття. Джейн вважає, що своєю творчістю вона дарує старим речам нове життя й нове призначення.
А американець Том Денінгер створює з мотлоху не тільки портрети, а й дивовижні пейзажі. Він використовує болти, гайки, дроти, кабелі, іграшки та навіть шланги від пилососа. У своєму незвичайному мистецтві Том досяг такої майстерності, що здалеку його шедеври виглядають як звичайнісінькі картини. І лише коли підходиш ближче, помітно, з чого вони складені…

Розміщуючи складові картини в рамці, майстриня дотримувалася головного правила техніки створення картин з підручних матеріалів. А воно звучить так: ніяких обмежень!

Важливо лише дотримуватися симетрії. Готову аплікацію майстриня покрила бронзовою фарбою і шедевр «з нічого» був завершений. Сусіди від подарунка прийшли у захват, і це надихнуло дніпрянку на нові творчі експерименти.

Стімпанк по-дніпровськи

Тетяна пояснює, що за своєю стилістикою обрана нею техніка найбільш близька до стімпан-ка – різнопланового, але не надто поширеного творчого напряму, що з’явився у 1980-х.
– Спочатку стімпанк був виділений як жанр науково-фантастичної літератури, – розповідає майстриня. – У цих творах описується світ, де розвиток людства пішов альтернативним шляхом, а рушійною силою цивілізації стали парові машини й механіка. При цьому зразком для зовнішньої стилізації виступає вікторіанська епоха (Англія кінця XIX – початку XX століть). На перший погляд, непосвяченому зрозуміти складно, але напевно багато хто бачив голлівудські фільми в стилі стімпанк – «Лігу видатних джентльменів», «Дикий, дикий Захід», «Навколо світу за 80 днів» тощо. Що стосується сучасного мистецтва та дизайну, то характерні елементи стімпанка -шестерінки, вентилі, важелі, а матеріали – мідь, дерево та шкіра.

Дніпрянка намагається дотримуватися уподобаної стилістики в своїх роботах. Хоча визнає, що її творіння – скоріше, адаптований полегшений варіант стімпанка, але ж і Таромське – не Голлівуд. Одна з улюблених і найбільш стилізованих робіт Тетяни – картина «Метелик». Дивовижно, але факт: невагомі мереживні крильця комахи нашій героїні вдалося відтворити з… іржавих цвяхів, гайок, болтів і навіть кришечок від пивних банок. А домашнім майстрині найбільше припав до душі її інший витвір – різдвяний вінок з винних корків, жолудів, шишок, горіхів і фруктових кісточок. Можливо, це не зовсім стімпанк, але як оригінально!

У творчих планах майстрині – створити декоративне квіткове панно з. більш масивних металевих деталей та шестерень.

– Такі роботи зрозумілі не всім, декому вони здаються грубуватими чи навіть похмурими, – визнає Тетяна Шевченко. – Проте аплікації в стилі стімпанк завжди виглядають цікаво й незвично, привертають увагу. До того ж мені подобається дивувати оточуючих. Та й матеріалу в сараї -ще не на один шедевр вистачить… Цілком припускаю, що з часом можу захопитися якимсь іншим творчим напрямом – більш яскравим і життєрадісним, чому б ні?

Ірина КАДЧЕНКО