Нагадуємо історію появи культового салату, яка сягає більш ніж 150 років
Картопля, морква, яйця, огірки, ковбаса, горошок. І, звісно ж, майонез. Це рецепт улюбленого для мільйонів людей салату «Олів’є» – своєрідного символу Нового року.
А чи здогадуєтеся ви, що наша «класична» страва – зовсім не класична? Погодьтеся, ми достеменно знаємо її нинішній рецепт, але не історію появи. Насправді популярний салат уже давно «із бородою». І з’явився він не в радянську добу, а набагато раніше. Датою його народження називають 60-ті роки XIX століття. Саме в цей час у Росії жив французький кулінар Люсьєн Олів’є. У столиці імперії француз заснував вишукану ресторацію «Ермітаж», досить популярну серед тамтешньої еліти. Страви теж були відповідні, адже меню на догоду смакам відвідувачів складав сам Олів’є.
А особливим шиком було скуштувати наїдки, приготовані ним особисто! айпопулярнішою була страва із загадковою назвою «Майонез із дичини» – справжній кулінарний шедевр. Посередині тарілки клали м’ясо рябчиків, щедро полите майонезом «Провансаль», який готували із жовтків, оливкової олії та французького оцту. А по краях – картоплю, телячий язик, шийки раків, омари, трюфелі, корнішони… Досить дорогий набір продуктів, погодьтеся. Проте гостям пропонувалося їсти тільки рябчиків під соусом – усі інші складники слугували прикрасою самої страви.
Утім, тамтешня ресторанна публіка на естетику не дуже зважала. Якось у присутності самого Олів’є усе це змішали докупи. Розгніваний і розчарований француз не тямив себе від емоцій. І наступного дня висловив обурення таким варварством – сам змішав інгредієнти перед клієнтами, щедро припра-вивши їх майонезом. Однак нова «страва» була прийнята на «ура».
Так завдяки гніву і обуренню з’явився «Олів’є» – себто салат «від шефа». Із часом він зазнав кількох перевтілень, адже продукти його оригінального рецепта були доступні аж ніяк не всім – дорогі й рідкісні замінювалися на доступніші. Проте з роками і навіть століттями страва не втратила своєї популярності.