60 років тому радянська людина вперше підкорила космос.
Чи замислювалися ми, як це – бути другими половинками відомих особистостей? А в 60-ті роки минулого століття найвідомішою людиною не тільки в СРСР, а й на всій планеті, був Юрій Гагарін. Ним захоплювалися, його обожнювали, запрошували за кордон. А «гагарінська» фірмова сонячна усмішка стала одним із символів епохи підкорення космосу.
Вона, вірна дружина, супроводжувала його або чекала вдома і намагалася залишатися в тіні, ніколи не прагнула купатися у променях слави чоловіка. І вкрай рідко давала інтерв’ю. Тому про їх спільне життя відомо не так багато.
Знайомі подружжя розповідали, що Юрій і Валентина ставилися одне до одного дуже трепетно. Познайомилися, коли він був курсантом льотного училища, а вона – юною студенткою…
Зустріч відбулася досить романтично, на балу в училищі – тоді такі заходи були досить популярні. Він запросив її на танець, розговорилися. Вечір видався дивовижним, обоє залишилися під враженням знайомства і вирішили його продовжити – домовилися, що знову зустрінуться через тиждень.
Стосунки розвивалися бурхливо. Молоді люди зрозуміли, що закохані. І що непогано розуміють одне одного. У них виявилося багато спільного в характерах і захопленнях. Обоє любили читати, обговорювали прочитані книги – то погоджуючись в оцінках, то злегка дискутуючи. Ходили на популярні театральні вистави або каталися разом на ковзанах – все у кращих традиціях молодіжного дозвілля того часу. Коли Юрію доводилося їхати у навчальне відрядження в інше місто, нудьгували. Він писав Валентині ніжні листи…
І ось підійшов час знайомства з батьками Валентини. Іван Степанович і Варвара Се-менівна Горячови Юрія дуже тепло зустріли, схваливши доньчин вибір.
Потім хлопець поїхав додому, у відпустку, побачити рідних. І розповів батькам про свою дівчину. Олексій Іванович і Анна Тимофіївна пораділи за сина, але застерегли, аби не поспішав з одруженням. Почуття потребують перевірки часом, наставляли вони сина. А сім’ю треба створювати усвідомлено: так, щоб відразу на все життя, без сумнівів і метань.
Юрій і сам був людиною вдумливою, не схильною до необачних вчинків. Тому офіційну пропозицію своїй обраниці зробив, вже здобувши офіцерське звання.
Незабаром після весілля Гагарін отримав направлення на Північ, а його дружина поки що залишилася вдома – треба було закінчити училище. Возз’єдналися вони за рік. Валентині довелося навчитися домашньому господарству, що у неї непогано виходило, вона створила затишну гостинну оселю.
Коли Юрій потрапив до загону майбутніх космонавтів, про специфіку колективу і нової роботи не розповідав. Це було необхідно: роботи з підготовки першого польоту людини в космос йшли у повній секретності. І до останнього дня ніхто з учасників того грандіозного експерименту не знав, хто саме стане першим підкорювачем навколоземної орбіти.
Валентина розуміла, що у Юрія якась дуже відповідальна місія, хоча зайвих питань, як дружина військового льотчика, не ставила. Промовчала і в той день, коли він відправився на космодром. Хоча і відчувала його приховане хвилювання.
12 квітня день Валентини почався як звичайно. «Оленку відправила вранці в ясла, зайнялася Галочкою», – згадувала вона. І тут раптово – стук у двері, Валя відчинила і побачила розчервонілу сусідку, яка закричала прямо з порога: «Валюшо, вмикай радіо! Юра у космосі!». Потім все закрутилося. Завітали інші сусіди, прибігли друзі. Валя постійн о прислухалася до того, що говорив диктор: «Політ триває …». Схопила олівець, зошит, спробувала записати все, що повідомляли по радіо про самопочуття чоловіка. Але руки не слухалися.
Далі їх життя дуже змінилася: на першого космонавта посипалися запрошення, він давав інтерв’ю на радіо, телебаченні та в газетах. Люди всюди радо вітали Юрія, а його дружина супроводжувала його, як було прийнято, на всіх заходах. Здавалося, все йде добре. Тільки подружжя переживало, що у них зовсім немає часу, аби провести його удвох.
Але поступово все почало входити в своє русло. Юрій знову зайнявся звичною справою, став випробовувати нові літаки.
Жити б та радіти, але настав чорний день – 27 березня 1968-го. Його літак потрапив в авіакатастрофу, про справжні причини якої дуже довго мовчали. Версій було багато, навіть най-фантастичніших. Лише зовсім недавно стало відомо, що літак Юрія Гагаріна та його інструктора Володимира Серьогіна потрапив у зону турбулентності іншого літака, який і «зачепив» повітряним вихором крилату машину першого космонавта.
За два дні до польоту в космос Юрій написав прощального листа своїй коханій на випадок, якщо станеться непоправне. У 1961 році політ пішов успішно -лист не знадобився. Валентині його передали через сім років.
Так закінчилася ця майже казкова історія. Валентина до останніх років життя (померла у березні 2020-го) не могла повірити в реальність того, що сталося. Чекала, що ось-ось відчиняться двері й на порозі з’явиться її Юрій – з широкою посмішкою і ласкавим поглядом. Адже для люблячих сердець ми завжди залишаємося живими…
Після загибелі чоловіка Гагаріна більше заміж не виходила. Виростила та вивела в люди доньок Олену та Галину. Гагарін не нажив великих статків, і тому жити в розкоші вдові та дітям не довелося.
До середини 1990-х Валентина Іванівна працювала в Зоряному містечку. З вікна її квартири було видно пам’ятник коханому – Юрій стискає в долоні її любиму ромашку…
О. ЯСНІЙ