Анатолій Г. з Магдалинівського району. 78 років, три роки як овдовів. Некурящий, чаркою не зловживаю.
Освіта вища, інженер-механік, до 2005 завідував ремонтною майстернею, а як скоротили цю посаду, то став робітником і дотепер ним працюю. Зі здоров’ям ще все гаразд. Пенсія непогана порівняно з більшістю. У хаті газ, вода, туалет, ванна.
Село ще живе, за півсотні км від Дніпра, в центрі три магазини, і мені до них десь метрів зо триста. Два рази на день до села заходить автобус.
* * *
Олексій О. з Дніпра. Я, Ваш, Олено, читач, шукаю самотню, просту, невисоку. Мені 56, ріст 176, вага десь 67, розлучений. Маю третю групу інвалідності, працюю. Люблю природу, порибалити.
Хотів би, щоб відгукнулася добра жінка 45—50 років. Сам знайомитися не насмілююся.
* * *
Вадим Т. Читаю рубрику щораз, але пишу вдруге. Себе не хвалю, пишу як є.
Мені 45, ріст 177, вага 72, дванадцять років як розлучений, на роботу їжджу до Дніпра, хоча мешкаю в райцентрі. Свій дім, присадибна ділянка 15 соток, невеличке господарство. Разом зі мною мати-пенсіонерка. Син одружений, у місті.
Нарешті хотілося б знайти чуйну, чесну жінку, ділити разом радощі і труднощі, щоб були довіра і любов. Не п’ю, не курю, люблю порядок, доброту, чесність.
* * *
Дмитро С. Вже понад десять років зі своїх 34-х я тут, у Дніпрі. Дітей нема, працюю економістом — віддалено, але з великим навантаженням. Праця і побут заповнюють основний час.
По натурі спокійний, хоч повеселитися, порозважатися іноді непроти; без лихих звичок, люблю природу, піші прогулянки і все те хороше, чим наповнене наше життя. А от рідну душу ще не зустрів…
* * *
Лідія К. з Дніпра. Добрий день, Олено! Ось я таки наважилась написати тобі, бо дуже почуваюся самотньою. Мені 68, чотири роки як овдовіла. Діти окремо, в них свої турботи, своє життя. А мені хотілося б відшукати, дочекатися, побачити такого ж самотнього, як і я, з ким би почалося наше спілкування, а може, і життя в парі.
Дуже чекаю на відгук такого чоловіка.
* * *
Олександра М. з Дніпра. Шановна Олено! Надрукуйте мій лист у вашій газеті, давно читаю, передплачую.
Мені 58, ріст 164. Розлучена. Діти живуть окремо, від них не залежу. Працююча пенсіонерка, без шкідливих звичок. Не люблю гамірних зборищ. Чесна, порядна, мрію про теплоту душі, надіюся зустріти свою половинку. Подробиці при зустрічі.
* * *
Люба С. Хвилююся, бо до газети ніколи не писала. Мені 55, ріст десь 160, вага до 80, нетовста, але й нехуда. Звичайна жінка. Народилася у Дніпрі, де й скінчила середню школу і технікум. А потім покохала сільського парубка і не задумуючись пішла за ним. Він не хотів жити в місті, а мені не дуже хотілось у село. Тому оселилися в райцентрі.
На жаль, понад півтора року як я вдова. Діти в мене хороші, порядні, сімейні. Вони мене завжди підтримують у скрутну хвилину.
Діти— моя надія, але час минає, і, мабуть, пора подумати про себе, не хочеться зайвий раз набридати їм зі своїми проблемами.
* * *
Олена П. з Кривого Рогу. У серпні минуло 40, зріст 165, вага 67, знак Лева, не п’ю, не курю. Але комплексую, тому що трошки кульгаю, хоча це мені не заважає: нарівні зі своїми ровесниками захоплююся музикою, в’язанням, кулінарією. Я на другій групі, вже на пенсії.
Хотіла б познайомитися з ровесником чи старшим чоловіком, дисциплінованим, розумним, готовим забезпечувати свою сім’ю.
Роки йдуть один за одним, а так хочеться бути коханою, кохати, бути потрібною і не буть одинокою.
Маю три дачі, автомобіль і двокімнатку. Потрібен помічник, в якому відчуватиму опору і надію. Буду читати газету «Зоря» і, може, побачу своє «особисте»!
* * *
Інна П. з Дніпра. «Зорю» передплачують мої батьки. Дякую Вам, пані Олено, за таку чудову рубрику. Ви робите хорошу справу, єднаєте людські серця. Я давно не наважувалась Вам написати, а потім подумала, може це шанс зустріти хорошу людину.
У Дніпрі я змалку. Молода, весела, енергійна. Працюю бухгалтером у приватній фірмі. Влітку помагаю батькам на дачі, навесні сіємо квіти, і вони тішать нас своїм розмаїттям ціле літо.
Маю багато друзів, спілкуюся з родичами. Але особисте життя наразі не складається.
Дуже хочу, щоб поряд був добрий, сильний, порядний, який почує твою душу. Дуже хочу мати родину, діток, затишну оселю. Хоча головне, на мій погляд, це тепло в наших серцях.
Мені 33, ріст 175. Усі подробиці тому, що відгукнеться. Я чекаю на тебе!
Своєму товаришеві возитиму все, що вродить
Гарно жити на пенсії. Нікуди не поспішаєш, хочеш відпочивай, хочеш роби що треба. Одне не дуже гарно: що в нас немає клубу для пенсіонерів. От я і надумала написати, щоб найти товариша для дружби.
Щосереди приходить газета, де Оленина сторінка таку мені енергію дає, силу і здоров’я, що вистачає все зробити. Мотаюсь, як шістнадцятирічна.
Мені помагати нічого не треба. Запрошую товариша для спілкування. Він до мене приїде в гості, а я до нього поїду, що треба допоможу.
В мене городу аж дві сотки. Зі своєї земельки по два врожаї збираю, бо дуже люблю працювати на ній. Дерева: у маю місяці абрикоси є вже стиглі, є ранні сливи і пізні. Яблука, горіхи. Калина, чорниці. Смородина чорна, біла, червона (порічки).
Як буду їхати до свого товариша, котрий відгукнеться до мене, то все, що вродить, буду возить йому.
Вдова. Без дітей і внуків. Шкідливих звичок не маю. Може, є такий, як я, то погоджуся на переїзд хоч сьогодні, хоч зараз.
Невисока, світленька.
Зоя М., 76 років
Дніпро
Є улюблена справа, нема коханої дівчини
Посилав два відгуки, та відповіді не дочекався. Прошу Вас, пані Олено, дати мій текст у рубриці.
Четвертий рік як я тут, винаймаю житло. Без діла не сиджу, маю багато замовлень, я садівник. Можна сказати, день розписаний похвилинно: від 8-ї до 14-ї в одному місці, а від 14-ї до 20-ї — в другому. Зараз, у ці лютневі дні, обрізаю плодові дерева, їжджу до Новоолександрівки, до селища Золоті Ключі, що в передмісті Дніпра.
А з настанням весни працюватиму в своїх постійних клієнтів. Справу свою люблю, взагалі любов до природи — це в мене від матері, нині покійної. Мамине життя було пов’язане з агрономією, городництвом.
Отже, я цілеспрямований, зібраний, серйозний, проблем з законом не маю. Спосіб мого життя цілком здоровий, чим навіть, буває, трішки пишаюся. Взагалі дуже активний. У взаєминах ціную чесність, порядність. Не сприймаю куріння, пияцтва.
А тільки, як я не зайнятий роботою, самотньому жити геть недобре. На вулиці знайомитися соромлюся. У шлюбі не був. Високий (187), вага 77.
Хотів би бачити поруч самотню до 35 років, легку у спілкуванні, бажано мешканку Дніпра.
Сергій В., 31 рік
Дніпро