Крім акторів, тернистий шлях до слави та визнання в кінематографі торували й чотириколісні творіння інженерної думки. У радянських фільмах 1930-х техніка була різноманітною і цілком відповідала епосі. Поряд із ЗІС-101 та «емками», у кадрах рясно мелькали 12-циліндрові фаетони «Лінкольн-КБ», яких у довоєнній Москві налічувалося до 300 одиниць.
Керівництво СРСР у ті роки вважало, що найкращі автомобілі виготовляють у Сполучених Штатах. Внаслідок чого вулицями столиці постійно снували американські легковики, а в деяких кадрах кінокомедії «Цирк» столиця навіть нагадує Нью-Йорк – стільки «Б’юїків» і «Лінкольнів» снувало на її проспектах і площах…
У роки війни «Мосфільм» евакуювався до Алма-Ати. Там почали знімати легендарний «Подвиг розвідника» із Павлом Кадочниковим у головній ролі. Під час фільму радянський розвідник користується чотиридверним кабріолетом «Опель-адмірал», який, згідно з табелями про ранги, передбачався особам у званні полковника та генерал-майора. Герой Кадочникова носив лише лейтенантські погони, але творці фільму захотіли посадити нашого розвідника у найкращий із доступних їм німецьких автомобілів.
Післявоєнні картини, що розповідали про відбудову, подвиг радянських людей на цілині, рясніли різною сільськогосподарською технікою, вантажівками та всюдиходами. А все
через відсутність сюжету, що запам’ятовується, в якому легковій машині відводилася & б помітна роль. ..
Але так тривало недовго. У 1965 році Ельдар Рязанов зняв фільм про шляхетного автовикрадача Юрія Дєточкіна – «Бережись автомобіля!». У цій класичній кінокартині нарівні з головним героєм, якого чудово зіграв Інокентій Смоктуновський, знімалися «Волги». На той час кіношники вже відчули кі-ногенічність легенди вітчизняного автопрому.
Для фільму було розроблено цілу серію трюків, у тому числі й запаморочливу погоню за участю інспектора ДАІ (Георгій Жженов). Фраза «Скільки разів просив начальство замінити акумулятор…» стала згодом крилатою серед водіїв.
Із фільму «Бережись автомобіля!» почалася не тільки кар’єра автомоделі в кіно, а й популярність цієї машини у режисерів. На неї кріпили фігурку оленя і наносили «шашечки», перетворюючи на таксі у кінофільмі «Три тополі на Плющисі», перефарбовували для «Діамантової руки». У ній Тетяна Доро-ніна співала голосом Майї Кристалінської, а Анатолій Папанов запитував: «Хто замовляв таксі на Дубровку?».
Говорячи про вітчизняні кінокомедії, не можна обмежитися лише «Волгою». Так, у фільмах Леоніда Гайдая за участю знаменитої трійці – Боягуза, Бовдура та Бувалого були задіяні й інші машини. Для посилення гротескності персонажа герой Євгена Моргунова роз’їжджав на «інвалідці».
У «Кавказькій полонянці, або Нових пригодах Шурика» шахраї вже розбагатіли, тож змогли «придбати» незрозумілий, але смішний автомобіль із кузовом «кабріолет». Машинка вже давно десь згнила, але її образ увічнений у бронзі біля цирку на Цвітному бульварі: там знаходиться пам’ятник Юрію Нікуліну.
Окрема розмова – кінофільми про розвідників, яких у 1960-70-х знімали безліч. Тоді трофейних машин у Союзі ще вистачало, і в екранізації роману Вадима Кожевнікова «Щит і меч» (режисер Володимир Басов) у кадрах засвітилася рекордна кількість автомобілів. Бєлов-Вайс у виконанні Станіслава Любшина, наприклад, возив німецького полковника не дволітровим БМВ-326 із закритим кузовом, як у романі, а в шикарному «Хорьх-853». До речі,
ця елегантна машина знялася у вісімнадцяти картинах!
На початку 1971-го на студії імені Горь-кого режисерка Тетяна Ліознова розпочала зйомки багатосерійного телевізійного фільму за романом Юліана Семенова «Сімнадцять миттєвостей весни». Книга про радянського розвідника Ісаєва-Штір-ліца вже тоді була відома в колах читачів – шанувальників шпигун-1 ш ‘Ч ських романів. Навесні того ж року постало питання: за кермо якого автомобіля посадити радянського
штандартенфюрера? Як довели експерти, у книзі описується «Хорьх-851». Однак для кінокартини придбали простий бюджетний седан.
Крім історичних, колгоспно-патріотичних та шпигунських фільмів, у нашій країні знімалося безліч екранізацій.
У 1968 році Олександр Швейцер приступив до зйомок «Золотого теляти». Однак знайти автомобіль на роль «Антилопи Гну» не змогли. Тоді керівництво кіностудії запросило групу на чолі з конструктором АЗЛК Левом Шугуровим для створення реплікара. За основу взяли раму від вантажівки УАЗ-451, до якої приладнали колеса від ГАЗА та мотор від «Волги».
Саме «Антилопа» започаткувала всілякі саморобки в «історичному» кіно, хоча за бажання можна було знайти більш оригінальний автомобіль.
Кумедна історія відбулася на зйомках фільму «Нові пригоди невловимих месників». Глава білої контррозвідки роз’їжджав у розкішному автомобілі, привезеному із Криму на «Мос-фільм». Це був відкритий «Роллс-ройс» початку 20-х років. Однак гальма на ньому працювали погано, й інженер із безпеки заборонив машині брати участь у зйомках погоні на гірській дорозі. Тоді йому від імені дружини відбили телеграму – викликали до Москви. Так епізод благополучно і відзняли. Машина залишилася на студії та брала участь ще у багатьох фільмах.
Можна ще довго розповідати про автомобільні раритети, які стали зірками екрана… Загалом, бажаєте побачити гарні машини – дивіться кіно!
О. ЯСНІЙ