Ми все частіше буваємо за кордоном. Теревенимо по смартфонах і читаємо електронні книги. Купуємо товари та продукти в Інтернеті. Все рідше користуємося кульковою ручкою (про те, що колись шкрябали папір перами, багато хто й гадки не має). Але якими б сучасними та просунутими себе не відчували, звички видають нас з головою. Бо ми – й досі радянського замісу.
Спершу спробуємо покопирсатися у гастрономічних пристрастях, які й досі переслідують нас, неначе ота валіза без ручки – і нести незручно, і позбутися шкода. Може, й затямимо з цього щось путнє. Для нашої ж користі.
Свого часу дефіцит більшості продуктів змушував заручниць кухні готувати з того, що під рукою, або вдавалося дістати, відстоявши в чергах. Здебільшого, попри їх кулінарний хист, на столах з’являлися некорисні, а то й шкідливі страви. Часи зараз, начебто, вже не ті – дефіцит зник як пережиток минулого (аби мати на все гроші). Але як без отих клятих звичок?
Готувати дивні салати
Господині все ще продовжують споруджувати майонезні монстри із солоних огірків, ковбаси і сухариків. І гадки не мають, що новорічний салат олів’є радянського походження не має нічого спільного з його французьким тезком. До справжнього входила чорна ікра, каперси та варені раки. Оселедець «під шубою» – це теж породження дефіциту і далеко
не витвір кулінарного мистецтва, як вважається досі.
Їсти все з хлібом
Ковтати макарони, каші, супи, бульйони і навіть вареники… Все це та ще багато чого треба обов’язково з хлібом! Принципово ігнорувати, що хліб – це швидкі та шкідливі для організму вуглеводи, що миттєво перетворюються у жирові відкладення. Тому запитайте відверто, розглядаючи своє відображення у дзеркалі, чи й справді вам смакує їсти все з хлібом? Чи, може, це лише недоречна звичка?
Харчування за розкладом, швидко і мовчки
Триразове харчування трактувалося радянськими дієтологами, як вершина прогресу – мовляв, хто їсть тричі на день, той буде бадьорий, веселий і навіть… щасливий.
Але це зовсім не так! Сучасні дослідження показують, що потрібно їсти щонайменше 5 разів на день, але значно меншими порціями. Харчування за графіком також не має ніякої необхідності.
Консерви без міри
Полиці радянських магазинів, особливо у провінції, були схожі на пункти роздачі пайків для постраждалих від стихійного лиха. Майже не було свіжих фруктів, м’яса і риби. Лише консерви – від кільки у томаті до кабачкової ікри. А ще – зрідка ковбаса.
Нині консерви авторитетно визнали шкідливою їжею. Їх рекомендують вживати винятково в екстремальних умовах, якщо немає іншого виходу. Адже всі консерви проходять високу термічну обробку і в них майже не залишається корисних речовин, проте міститься чимало канцерогенів.
Засмажувати все підряд
Який же суп без засмажених на олії цибулі та моркви! Зараз про такі рецепти навіть говорити недоречно. Із сучасним трендом на здорове харчування максимум, що ми собі маємо дозволяти – тушкувати овочі з мінімальною кількістю олії або навіть на воді. А якщо вже смажити, то на багатті чи на грилі. Ще краще – запікати у духовці.
Здається, кулінарному спадку, хоча й далеко не сповна, віддали належне. Тож гріх не згадати й побутову спадщину – невід’ємну супутницю нашого життя-буття.
ЦІЛКОВИТЕ БЕЗГЛУЗДЯ
•Зрізати ґудзики від старого одягу і зберігати їх у жерстяній бляшанці. Потім, якщо від пальто чи піджака відвалиться ґудзик, можна буде підібрати «із запасу» майже такого ж кольору й розміру Ключове слово у цьому випадку- «майже».
• У жодному разі не викидати скляні банки. Навіть якщо за все життя «на зиму» не зроблено жодної закрутки огірків чи томатів. Батарея із непотрібних скляних ємностей на антресолях – наше все.
• Зберігати на балконі старий зламаний холодильник. І дитячі санчата. Ті, до речі, повинні бути на найвиднішому місці. Ідеальний варіант прив’язати їх до рами.
• Ніколи не припиняти ремонту. «Потихеньку» довбати стіни перфоратором (на «втіху» сусідам) дванадцять місяців на рік. Це ж так по-ха-зяйськи.
• Обробляти лаком стрілки на капронових колготках. Якщо стрілка на нижній частині ноги -колготи автоматично вважаються новими. Під чобітьми все одно не видно.
• Просити знайомих допомогти переїхати, підвезти, перенести. Пропонувати «могорич» і звання справжнього друга. Скористатися послугами спеціальних служб і викликати таксі – надто просто для нас.
• Тягати речі та продукти у пластикових пакетах, якщо все не поміщається в дамську сумку.
Ідеально: всипаний стразами клатч в одній руці та великий подарунковий пакет у трояндах і котах – в другій.
• Використовувати як ганчірки для миття підлоги старе дрантя. Завітавши в гості, можна без проблем вирахувати, з якого одягу тут виросли діти.
• Носити вдома старий одяг, або той, що не вдалося відіпрати від плям. Ніхто ж не бачить.
• Зберігати відрізи тканини: «на костюм», «на спідницю», «на пелюшки». Невміння шити -взагалі не проблема.
• Кататися на велосипеді без захисного шолома. Хотіти жити – це так принизливо.
• Виставляти вази і чарки на найвиднішому місці (в «секції» або в «гірці»). Начищений до блиску кришталь – ознака благополуччя.
• Звозити непотрібні речі на дачу. До речі: тріада «машина-квартира-дача» все ще вважається у нас невід’ємною.
• Щиро дякувати за те, що тебе не обдурили. Треба ж, як пощастило цього разу!
О. ЯСНІЙ