Газета "ЗОРЯ"

ШУКАЮ РОБОТУ! Що відбувається на вітчизняному ринку праці під час російської агресії

Вторгнення РФ в Україну значно вплинуло на економіку нашої країни. Ранок 24 лютого перекроїв життя українського бізнесу та його співробітників на «до» та «після». Люди без роботи, підприємства без співробітників. Шок, невизначеність і пошук рішень – те, як можна описати ситуацію, що склалася. А на що ж більшості з нас чекати в перспективі?

Актуальна ситуація

Напередодні війни ринок праці України показував деяке зростання, зіставне зі зростанням бізнес-активності та ВВП країни. Прогнозне річне зростання ринку праці становило 1,3% – 2,4%.

Середня кількість актуальних вакансій для пошуку на robota.ua до 24 лютого становила близько 100 000 на день, кількість нових резюме, створених користувачами, була на рівні 25 00030 000/день, кількість відправлених резюме – на рівні 80 000/день.

Якщо говорити про географію, то найбільш значущі зміни відбулися у центрах бізнес-активності – Києві, Харкові, Одесі, Дніпрі, Запоріжжі та Львові. Практично всі міста, окрім останнього, так або інакше перебувають у зоні конфлікту. У перший тиждень бойових дій кількість вакансій була на гранично низькому рівні у співвідношенні «до» і «після», навіть якщо порівнювати з кризовими явищами 2014 та 2020 років.

24 лютого можна сміливо називати «чорним лебедем» на ринку праці України. За сім днів війни кількість вакансій скоротилася на 45%, кількість нових резюме – на 51%, кількість відправлених резюме скоротилася на 39%.

З другого тижня бойових дій ринок почав «оживати». Пік «шокових» процесів поступово проходить і актуальним стає питання, як будувати процеси в нових життєвих та бізнес-реаліях. Починає простежуватись повільна тенденція до зростання.

Кількість вакансій на другому тижні агресії склала такий відсоток від довоєнного рівня:

■ у Києві – 35-45% від довоєнного рівня

■ у Харкові -15-25% від довоєнного рівня

■ в Одесі – 33-37% від довоєнного рівня

■ у Дніпрі – 35-40% від довоєнного рівня

■ у Запоріжжі – 35-40% від довоєнного рівня

■ у Львові – 40-50% від довоєнного рівня

При цьому другого тижня також почав відчуватися дефіцит кадрів. Згідно з нашими даними, у Києві багато ключових сфер бізнесу скаржаться на тотальний дефіцит фахівців, особливо в галузях, задіяних у ключових процесах життєзабезпечення. Це роздрібна торгівля харчовими продуктами, логістика, аптеки.

Виклик найближчого часу для економіки та ринку праці – підтримка попиту. Якщо у людей бракуватиме грошей, то елементарно не буде кому купувати товари та ще більш високими темпами скорочуватиметься сфера послуг.

Окремо варто виділити Харків. З огляду на ситуацію в ньому ринок праці там практично завмер.
Найбільш затребуваними спеціальностями на даний момент є:

■ ПРОДАВЕЦЬ

■ КАСИР

■ ВОДІЙ

■ РОБОЧІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ (пекарі, майстри, вантажники, токарі тощо)

■ МЕДИЧНИЙ ТА АПТЕЧНИЙ ПЕРСОНАЛ

У великих містах і раніше не вистачало таких фахівців, але зараз дефіцит став просто катастрофічним. Переміщення великої кількості населення, переважно в західні регіони і частково в Європу викликали дефіцит персоналу в життєво необхідних сферах ринку та «зламали» багато логістичних ланцюжків.

Зарплати

За наявними даними значна частка компаній розрахувалися зі своїми співробітниками по заробітній платі за лютий, є певний відсоток компаній, особливо з ІТ-сектору, які виплатили заробітну плату працівникам на місяць вперед. Близько 20% опитаних компаній компенсували витрати на переїзд та оренду житла.

Заробітні плати залишилися без значних змін. Серед усіх спеціальностей можна виділити лише водіїв. Їм пропонують на 25%-60% більше, ніж у довоєнний період у зв’язку з їх гострою нестачею. Максимальні цифри, які є на сьогодні, – 30 000-37 000 грн на місяць, хоча до цього «стелею» залишалися 25 000-27 000 гривень…

Роботодавці готові допомагати з житлом, розвезенням, можливим харчуванням. Але, за нашими прогнозами, у найближчій перспективі за інших рівних умов роботодавці не зможуть підняти рівень оплати праці, оскільки у воєнний час необхідно буде стримувати ціни на продукти/послуги, при цьому собівартість та витрати, у тому числі на логістику, зростатимуть.
Хоча знову ж таки – на це впливає дуже багато факторів (скільки ще триватиме війна, курс долара, фізичні можливості економіки, наявність засобів виробництва тощо).

Перспективи

За даними ООН, за два тижні війни з України за кордон виїхало понад 3 мільйони осіб. Здебільшого це жінки та діти. За попередніми оцінками, якщо виключити дітей та осіб похилого віку, близько мільйона працездатного населення залишило країну, рятуючись від війни.
Куди їдуть співвітчизники:

■ ПОЛЬЩА – прийняла близько 1,22 млн. осіб

■ УГОРЩИНА – прийняла близько 0,21 млн. осіб

■ СЛОВАЧЧИНА – прийняла близько 0,14 млн. осіб

■ РУМУНІЯ – прийняла близько 0,085 млн. осіб

■ МОЛДОВА – прийняла близько 0,081 млн. осіб

■ ІНШІ КРАЇНИ (Німеччина, Білорусь тощо) – 0,76 млн. осіб.

За оцінкою Нацбанку, вітчизняна економіка через війну скоротилася вдвічі. На даному етапі працюють сектори економіки, які забезпечують базові потреби громадян – електроенергія та опалення, логістика, медицина, держсектор, виробництво та продаж товарів повсякденного попиту на тих територіях, де не ведуться бойові дії.

Однак перспективи українського ринку праці повністю залежатимуть від ситуації, що складеться у найближчому майбутньому на геополітичному просторі. Зараз і бізнес, і населення знаходяться між «молотом і ковадлом». З одного боку, в багатьох ще є фінансовий запас міцності для того, щоб протриматися місяць, або навіть два, з другого боку – невизначеність, яку породжує війна, лякає та жахає. Кожен ставить питання, що буде з моєю компанією, де взяти грошей і чим сплатити за їжу, одяг, комунальні послуги.

Частка сфери послуг у ВВП України – 60%. Тут же перебуває і 60% вакансій. Другий виклик – продовольча безпека та посівна. З ними все більш-менш зрозуміло. Третій виклик – засоби виробництва металургійної та добувної промисловості, які сконцентровані на південному сході України та забезпечують експортний потенціал країни, який тісно пов’язаний із валютною виручкою та курсом валют.

Зараз влада намагається за можливості стабілізувати ситуацію, та й західні партнери надають макрофінансову допомогу. Проте ключовим фактором того, щоб ринок праці стабілізувався або навіть отримав імпульс для майбутнього зростання, є закінчення бойових дій.

Любомир ЛОГОВЕНКО, за матеріалами Інтернет-ЗМІ