25 січня вшановують пам’ять святої мучениці Тетяни «і з нею в Римі постраждалих», по-народному – Тетянин день
Мужня римлянка
Народилась у III ст. в заможній родині. Батько таємно сповідував віру в Христа, так виховав і дочку. Досягши повноліття, вона дала обітницю цнотливості й присвятила своє життя тим, хто потребував її допомоги: доглядала за хворими, помагала бідним.
Пізніше стала насто-ятелькою в церкві. Коли Римом почав правити 16-річний Олександр Север (222—235 рр.), уся влада зосередилася в руках фанатичного гонителя християн Ульпіана. Кров вірян у ті часи текла рікою. Не оминула ця доля і Тетяну.
її схопили й доставили в храм Аполлона, де верховний жрець зажадав від неї прославити язичницького бога і принести йому жертву.
Тетяна відмовилася: «Я служу і славлю єдиного Бога — Христа, Аполлон же для мене не більш ніж поганий ідол». І почала читати молитву Христу. її молитва була така сильна, що з п’єдесталу впав і розбився язичницький ідол.
Дівчину піддали численним і жорстоким тортурам, але кожного разу Господь посилав їй зцілення, і навіть леви, випущені з клітки, лагідно лизали мучениці ноги. Вражені такою стійкістю і чудесами, що діялися на їхніх очах, декотрі кати падали до її ніг і просили відпустити їм гріх супроти неї. Але суд ухвалив смертний вирок і її заступникам, і самій Тетяні: усічення мечем.
Згодом церква долучила Тетяну до лику святих.
На іконах свята Тетяна зображена в червоному вбранні (ризі), яке символізує кров, пролиту в ім’я Христа; у білій хустці, що вказує на її цнотливість. У руці свята тримає хрест — символ мученицького подвигу, іноді сувій, текст якого звернений до вірян.
Від 1755 року Тетянин день став у Російській імперії ще й студентським святом. Цього дня імператриця Єлизавета підпи-
сала указ про заснування Московського університету, що стало приводом для всіх студентів відзначати свій день 25 січня, а Тетяну вважати покровителькою наук і студентства.
Щоправда, в Україні 25 січня як День студента стає все менш популярним. Українські студенти відзначають свій день 17 листопада.
І коровай пече, і килимки на річці б’є…
Зранку, коли домівку прибрано, дівчата, причепурившись, йшли на річку вибивати і мити килимки, доріжки. Парубки ж того дня спостерігали за дівочою красою і за килимками та доріжками, розвішаними на паркані. Та, чий килимок був найчистіший, вважалася бездоганною господинею.
А ще дівчата майстрували маленькі волоті-пу-чечки з пір’я та ганчірок. Щоб коханий посватався вже в цьому році, їх треба було непомітно сховати в хаті вподобаного кавалера.
Якщо одруження не входило в плани потенційного нареченого або майбутня невістка не влаштовувала його рідню, то вони пильно стежили, щоб дівчина не змогла кудись сховати волоть.
Також на Тетянин день господині пекли коровай і примічали, який він вийде. Як гладкий, без найменших вад, — рік буде спокійний і вдалий. Тріщинки або нерівності пророкували дівчині майбутні випробування. Як здоба пригорала, то з цього тішилися: скоринку мала з’їсти іменинниця, Тетяна, — на знак готовності до всього, що принесе доля.
Цього дня вгадували погоду на цілий рік і врожай. Як вигляне сонце — птахи повернуться рано з вирію, весна буде рання; сніг випаде — на дощове літо; заметіль віщувала посуху. Зате якщо небо ясне, а надворі морозець — можна сподіватися доброго врожаю.
Підготувала Тетяна МАЛИШЕНКО