День пам’яті Миколая зимового, холодного (бо є ще й весняного, теплого – 22 травня) відзначається 19 грудня
Серед усіх святих Миколай Чудотворець – найшанованіший. Можливо тому, що його вважають покровителем й охоронцем дітвори, а можливо, тому, що все його життя –приклад служіння людям. В Україні багато храмів на честь цього святого. Наші предки, козаки, надзвичайно шанували Миколая, Угодника Божого.
Чудотворець – Доброносець
Народився Миколай у багатій і благочестивій родині. Все, що йому заповіли батьки, роздав бідним і нещасним, причому робив добро тихо, щодня, не сподіваючись на нагороду за благодіяння. Святий Миколай устиг зробити багато чудес і помер у глибокій старості. За християнськими легендами, навіть після праведної смерті він продовжував творити чудеса. А в народних переказах Чудотворець боронить людей від стихійного лиха, виступає опікуном сиріт і тварин, покровителем мореплавців.
На Миколая свято радості багато
В Україні свято Миколая – веселе народне свято. Цього дня не прийнято працювати, бо «Микола все бачить» і «гріха не подарує». Колись господарі цього дня варили пиво, скликали гостей і веселилися. Та найбільше, мабуть, цього дня чекали (і чекають!) діти, готуються до нього, бо знають, що «святий Миколай несе даруночки, втіху і пакуночки». Святий Миколай усіляко сприяв і молодятам, його називали Доброносець, а ікона Миколая Чудотворця колись була майже в кожній оселі і дуже шанувалася, бо вважалася чудотворною. З цього дня хлопці, було, починали домовлятися про колядки.
Тож не забудемо привітати всіх Микол і Миколайовичів із їхнім днем! І неодмінно підмітимо, а то й пригадаємо підмічене до нас: «Хвали зиму після Миколи», «Як упаде великий іній – на щедрий урожай хліба», «Морозяний день – на урожай хліба й городини», «У кожному році два Миколи: до першого не буває холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи», «Скільки Микола зимній дасть снігу, стільки Микола весняний дасть трави». Дай то Боже!
Марина ОРІЛЬСЬКА