Газета "ЗОРЯ"

КУПАЛИСЯ, «ДОКИ ВОРОН ДРІМАЄ»

Нинішній Великдень – пізній, припадає на 2 травня. Цього ж дня кінчається Великий Піст.

Ісус воскрес рано-вранці, і супроводилося воскресіння землетрусом: то ангел небесний відвалив камінь від дверей гробу Господнього. На світанку жін-ки-мироносиці прийшли, щоб обмастити тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь i порожній гріб. І тоді схвильованим їм явився ангел: «Чого ви шукаєте Живого між мертвими? Нема Його тут, бо воскрес!»

Та до цієї події ще три жалобні дні: «Господь покутував за наші гріхи».

І вже завтра –

Чистий четвер

Цього дня відбулася Ісусова Таємна Вечеря з учнями-апостолами. Христос на знак покори омив ноги всім, хто зібрався, та встановив обряд євхаристії – Святого Причастя.

«Спаситель узяв хліб, поблагословив, розламав, дав їм і сказав: «Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас віддається». Взявши чашу і подяку вчинивши, Він подав їм зі словами: «Пийте з неї всі. Це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається».

А пізно ввечері один з дванадцяти учнів, Юда, за тридцять срібників зрадив Вчителя.

Тому вважали, що цього дня оживають зловісні гади і плазуни. Відтак люди намагалися в Чистий четвер обов’язково вмитися або скупатися – «очиститись від гріхів».

До схід-сонця навіть ворон виносить з гнізда своїх пташенят до річки купатися. Хто ж скупається раніше, «доки ворон дрімає», той буде здоровий цілий рік. Неодмінно купали дітей, мов тих вороненят. Хворі й кволі люди купалися навіть уночі, щоб випередити птаха. У воду клали галузки свяченої верби. Така вода, казали, змиває всі хвороби, «склеює рани».

Починали пекти паски. Коли вчиняли тісто, вимішували його і клали у форми, то всіх, хто був у хаті, просили розмовляти
напівголоса, не кричати, не лаятися, дверми не гримати, бо як верх паски западе – то на нещастя: хтось з близьких може покинути цей світ. Щоб таке, не дай Боже, не трапилося, приказували: «Недалечко червоне яєчко, не вмирай, пасочки дожидай» .

Разом із паскою в печі підпікали кавальчик солі, загорнений в полотнину. Коли полотнина обгорала, сіль збирали. Увесь рік вона буде на столі у спеціальній сільничці з кришкою. Посолений четверговою сіллю харч оберігає людей, худобу від лихого ока і пристріту. Обсипаючи нею корів, примовляли: «Сіль тобі в вічі, погані очиська».

Страсна п’ятниця

Найскорботніший день. Згадуємо про страждання і смерть Ісуса. Замовкають аж до Великодня церковні дзвони. У цей день з туги і пташки перестають співати.

Віряни нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину храму (як правило, це відбувається пополудні). Прийшовши з церкви, підвечерюють пісним.

Великодня субота

Цього дня душа Ісуса побувала в пеклі й розповіла там про те, що життя торжествує над смертю.

У суботу фарбували яйця, малювали писанки. Кольори можуть бути усілякі, перевагу ж надають червоному, бо нагадує кров, пролиту на хресті Спасителем.

Шкаралупу з яєць, що тріснули або розбилися, відносили до річки й пускали за течією – «аби допливли до померлих і сповістили, що завтра -Великдень».

Аби було чим розговлятися, готували смажене, варене…

Як починало смеркати, на покуті засвічували божницю. І дорослі, й діти цієї ночі не спали в передчутті великої радості – світлого Христового Воскресіння.

Тетяна МАЛИШЕНКО