21 вересня – Різдво Пресвятої Богородиці, або ж Друга Пречиста.
У цей день явилася на світ Діва Марія, якій судилося стати матір’ю Ісуса Христа.
За переказами, літня подружня пара, Яким і Анна, жили праведно, проте не мали дітей, чим дуже переймалися. Якось чоловік приніс у Єрусалимський храм дари Господу, але священик не прийняв їх — бо той був бездітний, а діти вважалися благословенням Божим. Тоді Яким пішов у пустелю і дав обітницю поститися доти, доки Господь не почує його молитви.
Дізнавшись про образу чоловіка священиком, Анна сіла в саду під лавром і, глянувши на небо повними сліз очима, помітила на дереві гніздо, в якому пищали пташенята. «Навіть птахи мають дітей, а в нас нема такого щастя на старість», — зітхнула.
Раптом їй явився ангел Господній: «Господь почув молитву твою, ти зачнеш і народиш, і про потомство твоє говоритимуть в усьому світі». Якимові в пустелі ангел сказав те ж саме. За дев’ять місяців Анна народила дівчинку, причому ім’я їй було передбачене ангелом.
Друга Пречиста вважається жіночим святом, коли жінку вшановують як продовжувачку роду. Лик Богородиці прикрашають живими квітами, в церкві ставлять свічки біля ікони Божої Матері. Бездітні ж моляться до Пресвятої Богородиці, аби їх бажання мати дітей справдилося.
Магію впливу на дітонародження приписують також зерну та хлібу: молодих після розпису чи коли йдуть до вінця обсипають зерном, щоб діти родилися. А в давнину на весіллі наречену садовили на діжу, в якій розчиняли хліб: «щоб дітей родила, як діжа хліб родить». Бездітним радили сісти на те місце, де лежав щойно спечений хліб, або просто на ще гарячий буханець. Дієвим способом завагітніти майже скрізь в Україні вважали випросити на Другу Пречисту у старців під церквою кусень хліба і з’їсти його без солі.
До Різдва Богородиці годилося зібрати весь урожай: картоплю викопати, кукурудзу виламати, гарбузи позвозити. Старі люди казали: «У справжнього господаря на Другу Пречисту на городі все чисто». Напередодні й на саму Пречисту варили першу гарбузову кашу — на молоці, з пшоном, заправляли медом. Нібито тоді гарбузи не погниють і долежать до весни.
Після Другої Пречистої починають сіяти озимину зерном, освяченим на Успіння. Щоб паростки добре перезимували, хазяїн, уставши вдосвіта, до схід сонця мав посіяти хоч кілька жмень зерна.
Завершують заготовляти чар-зілля. Як зібрати його між Першою і Другою Пречистими, воно матиме особливу силу привертати парубка до дівчини, чоловіка до жінки і навпаки.
Тим і були зумовлені останні походи по калину й барвінок.
Доброю прикметою було вмитися в річковій воді на світанку: так дівчатам обіцялося скоре заміжжя, а одруженим жінкам — що збережуть до самої старості вроду. Дітей же для міцного здоров’я обливали водою на хатньому порозі.
Увечері парубки і дівчата йшли на берег, танцювали, співали, влаштовуючи веселі забави з вибором пари. Саме у цей період можна було цілуватися без косих поглядів батьків і сусідів.
Тетяна МАЛИШЕНКО
До речі
Це свято ще називають «осениною», або ж другою зустріччю осені.
Яка погода на Другу Пречисту — така буде й уся осінь. Як на Різдво Богородиці сонячно, то і осінь буде тепла, без рясних дощів; як небо похмуре — холоди прийдуть з дощами.