На Дніпропетровщині створять центри допомоги дітям, постраждалим від насильства. Вони будуть на кшталт ісландської моделі «барна хуз». Там маленькі жертви сексуального та фізичного насилля отримуватимуть кваліфіковану допомогу психологів, адвокатів, правоохоронців.
Першим кроком до появи таких центрів став тренінг для представників соцслужб, що пройшов у ДніпроОДА. Його провела професорка із Загреба Гордана Фландер-Булян.
– В області вже діють осередки соціальної допомоги дітям, які стали жертвами насильства: притулки, мобільні бригади психологів та соцпрацівників. Та нас цікавить і європейський досвід. Наприклад, діяльність хорватських «барна хуз» – центрів захисту дітей та молоді. Такі осередки комплексної допомоги плануємо створити і в нашому регіоні, – зазначила заступниця голови ДніпроОДА Ірина Грицай.
Перший хорватський реабілітаційний центр для маленьких жертв насилля з’явився 17 років тому у Загребі. Його засновниця – професорка, клінічна психологиня Гордана Фландер-Булян привезла на тренінг до Дніпра більш ніж сотню слайдів. У них закарбовано майже двадцятилітній досвід Хорватії у захисті прав дітей.
– Наразі в Європі кожна п’ята дитина потерпає від сексуального насилля, кожна третя – від фізичного, – сказала Гордана Фландер-Булян. – До створення реабілітаційних центрів залучали громадськість, психологів, представників юстиції. Нині маємо багатий досвід спілкування з дітьми, які пережили сексуальні травми чи фізичне насилля. Готові поділитися ним із українськими колегами.
Спілкування із жертвами насильства у реабілітаційних центрах відбувається за схемою: поки з дитиною працює психолог, за «дзеркалом» стоять представники юстиції. Вони «підказують» психологу питання, які їх цікавлять. Так допомога дитині стає більш ефективною.
До тренінгу у Дніпрі долучилися представники соціальних служб області, громадських організацій, психологи.
– У нашій громаді діє комісія, яка працює зі «складними сім’ями». Коли надходить інформація про випадок насилля щодо дітей, виїжджаємо на місце разом із поліцією, медиками, педагогами. За потреби залучаємо і психолога. Головне – за можливості, зберегти сім’ю, та водночас – не допустити повтору проявів насилля, – розповів начальник соціально-гуманітарного відділу Царичанської ОТГ Юрій Липка.
Загалом до семінару-тренінгу «Європейська практика захисту прав дітей і протидії гендерному насильству на прикладі Республіки Хорватія» долучилися понад 100 учасників.