5 березня на будівлі школи № 14 у Дніпрі з’явилася пам’ятна дошка Герману Абашину, який навчався у цьому закладі. Хлопець загинув в Іловайському котлі 29 серпня 2014 року. У березні 2018-го йому мало виповнитися 25 років.
– Встановлення дошки ініціювали родичі та побратими Германа. Міська влада підтримала їх, адже ми не забуваємо своїх воїнів. Це наші герої, і бажано, щоб учні бачили, якою ціною дається мир, – зазначив головний спеціаліст управління освіти департаменту гуманітарної політики Дніпровської міськради Владислав Полушкін.
Германа Абашина виховувала тітка разом з бабусею, адже, коли хлопцеві було сім років, його батьки загинули в автокатастрофі. Герман закінчив 9 класів у школі № 14 та вивчився у професійно-технічному училищі на автослюсаря. Хлопець завжди мріяв стати військовим, тому 2012 року почав служити за контрактом у 93-й окремій механізованій бригаді. Коли почалася війна, хлопець близько півроку провів у Луганську, а потому вирушив під Іловайськ.
-Він ішов і казав, щоб ми не переживали, що все буде гаразд. Постійно дзвонив, а потім 28 серпня зв’язок обірвався. І при виході з Іловайського котла він загинув. Знайшли ми нашого Германа тільки за результатами ДНК-експертизи. Лише 20 квітня 2016 року ми перепоховали його, – сказала тітка загиблого Юлія Ліпкіна.
У школі всі пам’ятають Германа завжди веселим та усміхненим. На відкриття дошки на його честь прийшли друзі та однокласники, а також учні рідної школи бійця. Вони вшанували пам’ять загиблого хвилиною мовчання та випустили в небо паперових журавликів на повітряних кульках.
-Ми познайомилися у 2012 році на морі й випадково дізналися, що вчилися в одній школі. Він хотів йти до армії, щоб допомагати бабусі, не сидіти в неї на шиї. Коли почалася антитерористична операція, ми всі просили його не йти, намагалися зупинити. А він сказав, що служитиме, адже дав присягу. Коли він останній раз приїхав у відпустку перед Іловайськом, він ніби передчував щось і з усіма попрощався, – зазначила дівчина загиблого Рита Буркут.