В Україні дедалі частіше лунають пропозиції щодо поступового зниження мобілізаційного віку. До того ж посилення мобілізаційних заходів в Україні все більше супроводжується ситуаціями, коли звичайна перевірка документів або зупинка автомобіля переростає у примусове доставлення чоловіків до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК).
У медіа та соцмережах регулярно з’являються повідомлення про випадки затримань військовозобов’язаних без повісток і без чітких пояснень підстав. Один із нещодавніх інцидентів стався у Києві: за словами водія, його авто зупинили через забруднені номерні знаки, після чого поліцейські перевірили документи та попросили військово-облікові. Далі чоловіку повідомили про намір доставити його до ТЦК нібито для проходження військово-лікарської комісії.
Водій стверджує, що перебував на спеціальному військовому обліку, не мав статусу розшукуваного і не отримував чинної повістки. Попри це, за його словами, до нього застосували кайданки та примусово доправили до ТЦК. Після перевірки даних його відпустили без подальших наслідків.
Хоч інцидент завершився без мобілізації, сама практика — зупинка, застосування сили та доставлення без повістки — знову актуалізувала питання законності таких дій.
Однак примусове доставлення до ТЦК не може замінювати офіційне вручення повістки. Якщо особа не порушує правил військового обліку і не перебуває у розшуку, єдиною законною підставою виклику є належно оформлена повістка.
Водночас закон передбачає обмежені випадки, коли можливе примусове доставлення: якщо громадянин вчинив адміністративне правопорушення у сфері військового обліку, перебуває у розшуку, відмовляється отримати повістку або не має при собі військово-облікових документів у присутності поліції.
В інших ситуаціях такі дії можуть вважатися незаконними.
Крім того, поліція не уповноважена направляти громадян на військово-лікарську комісію — це виключна компетенція керівництва ТЦК та СП.
Також фахівці звертають увагу на використання кайданок. Закон «Про Національну поліцію» дозволяє спецзасоби лише у виняткових випадках — за наявності опору, спроби втечі, загрози оточенню або підозри у кримінальному правопорушенні. За відсутності таких підстав застосування сили може розцінюватися як перевищення повноважень.
Крім того, будь-яке адміністративне затримання має супроводжуватися складанням протоколу, що гарантує право на захист і адвоката.
Ще важливий нюанс: вилучення або обмеження доступу до мобільного телефону без законних підстав є неправомірним. Перебування у ТЦК не означає автоматичної заборони на зв’язок, адже такі установи не мають статусу режимних об’єктів.
У разі сумнівних дій правоохоронців фахівці радять вимагати пояснення правових підстав, фіксувати ситуацію на відео, наполягати на оформленні протоколу та звертатися по допомогу до адвоката. Усі дії без належних підстав можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.
Підготувала Ольга КОПОТУН