Газета "ЗОРЯ"

Перша пречиста

Зоря3

28 серпня – Успіння Пресвятої Богородиці

Автор: Андрій Кривенко

Богородичне свято є однією з найвагоміших сторінок святкового календаря українського народу. Возносячи молитви Господу, завжди зверталися і до Пріснодіви Марії – благодатної заступниці та охоронниці людей, яка стала об’єднуючим началом між Богом і родом людським.

Успіння – кінець земного життя Богородиці та переселення її в життя небесне. Після того, як Ісус Христос вознісся на небо, Матір Божа лишилася під опікою апостола Іоана Богослова. Незадовго до свого успіння Божа Матір прибула до Єрусалима. Свій час вона присвячувала невтомним молитвам. Одного разу на Голгофі до неї з’явився архангел Гавриїл і провістив їй скоре переселення до життя небесного.

За звісткою архангела, успіння Богородиці мало статися о третій годині. Святі апостоли запалили безліч свічок і оточили урочисто прикрашену постіль, на якій лежала Мати Божа. Зненацька засяяло божественне світло, і до людей зійшов сам Ісус Христос у супроводі янголів, архангелів та праведних душ. Побачивши сина, Матір Божа дуже зраділа і без жодних тілесних страждань віддала свою душу. Через три дні апостоли не знайшли в труні тіла Богородиці, а тільки її поховальні покривала. Це був доказ того, що Божа Мати справді вознеслася на небо.

Щодо народних традицій цього дня, то протягом осіннього періоду є три Пречисті, про які у народі кажуть так: «Перша Пречиста жито засіває, друга – дощем поливає, а третя снігом покриває». Тож у період Першої Пречистої відбувається озимий посів.

Богородичні свята завжди пишно відзначаються у місцях, де освячувалися церкви на її честь. Храмові (престольні) свята споконвіку проходили з богослужінням і наступною за ним трапезою. Обов’язково влаштовували гостини, їздили до родичів у інші населені пункти, відвідували близьких, кумів, сватів. Престижним у селах (та й у містах) вважалося прийняти на храм якомога більше гостей.

До свята Успіння Пресвятої Богородиці (28 серпня) триває двотижневий Успенський (або Спасівський) піст. Але, незважаючи на це, святкували пишно, не працювали. Готували багато смачних пісних страв із квасолею, горохом, грибами, рибою. На цю пору достигали всіляка городина, садовина і вже викопували картоплю. Тому нестачі харчів не відчувалося.

Від цього дня дівчата у селі вже не мали тяжкої роботи. Тому казали: «Прийшла Пречиста – дівка стає речиста», тобто починає багато говорити, бо нема вже що робити.

Після Успіння Пресвятої Богородиці родини, у яких були діти на порі, починали активно готуватися до весільного сезону.

В цей час починався також збір урожаю в садах. Залишалися тільки «зимові» сорти яблук та деякі груш. Після Першої Пречистої також розпочиналася заготівля калини.

У день Першої Пречистої селяни приносили в церкву на літургію колосся нового врожаю, щоб Успіння-матінка благословила їхній труд та зберегла зібраний врожай від пожежі та дощу.

 Народні прикмети