Впевнені, що багато хто з читачів пам’ятає цю казочку Євгена Шварца та однойменний кінофільм з Олегом Анофрієвим, Моргуновим і Крамаровим, знятий понад 60 років тому. Тож точно зможе зробити правильні висновки з сучасної епопеї «літній чи зимовий».
А як саме – нам допомогли розібратися Валерія Поліщук і Тетяна Веремєєва з РБК-Україна.
Чи переходитиме Україна на літній час
Останніми роками активно обговорюється можливість скасування переходу між літнім і зимовим часом. У 2019 році Європейський Союз ухвалив рішення надати країнам-членам право самостійно обирати, за яким часом жити: літнім чи зимовим. В Україні це питання також неодноразово порушувалося на державному рівні.
Згідно з чинним законодавством, Україна щороку переходить на літній та зимовий час. Проте існує ймовірність, що ця практика зміниться. Законопроєкт №4201 передбачає запровадження постійного зимового часу.
Однак цього року Україна все ще буде переводити стрілки годинників на годину вперед.
Чи підписав президент закон
Президент України Володимир Зеленський досі не підписав закон, який мав скасувати сезонний перехід на літній і зимовий час. За даними ВР, законопроєкт очікує підписання на столі голови держави з 21 серпня 2024 року. Але президент так цього і не зробив.
У той час BBC Україна з посиланням на джерело стверджувало, що підпис Зеленського під законом так і не з’явиться, оскільки термін для його ветування вже минув. При цьому наголошувалося, що ініціатором законопроєкту був Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Зважаючи на це, щоб не створювати конфлікт, вирішили не застосовувати вето, але й не підписувати закон.
Під час обговорення ініціативи експерти підрахували можливі наслідки й виявили значні економічні втрати, які могли сягати кількох мільярдів гривень.
Про законопроєкт
У липні минулого року Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №4201, який передбачав скасування переходу на літній час. Це означало, що в останню неділю жовтня 2024 року в Україні востаннє перевели годинники на зимовий час. Проте в березні 2025 року і надалі літній час більше не запроваджуватиметься.
Депутати аргументували своє рішення негативними наслідками щорічного переведення годинників, зокрема значним погіршенням стану здоров’я громадян у період адаптації, а також відсутністю позитивного впливу на енергоощадження.
Ще у 2021 році в доповіді європейських парламентарів зазначалося, що зміна часу може спричиняти серцево-судинні та імунні захворювання через порушення біологічних ритмів. Крім того, наукові дослідження не підтвердили, що сезонне переведення годинників сприяє економії енергоресурсів.
Порушення біоритмів
Організм людини працює за чіткими біологічними ритмами, які регулюють сон, активність та концентрацію уваги. Дослідження Університету Монреаля, проведене у 2018 році, свідчить, що переведення годинника змушує школярів і студентів прокидатися раніше, ніж вони звикли, що може призвести до сонливості, зниження концентрації уваги та підвищеної втомлюваності.
За словами лікарів, надто чутливі до зміни часу діти молодшого шкільного віку. Їхня нервова система ще не повністю сформована, тому зміни в режимі можуть викликати дратівливість, втому та навіть проблеми з травленням.
Як переведення впливає на школярів та студентів
В останню неділю березня ми вже традиційно переходимо на літній час. У ніч на 30 березня о 3:00 потрібно перевести стрілки годинників на годину вперед.
Ця практика викликає багато дискусій, зокрема щодо її впливу на здоров’я та продуктивність дітей і молоді. Медики та освітяни застерігають, що адаптація до нового режиму може зайняти від кількох днів до двох тижнів і негативно позначитися на навчальному процесі.
Вплив на успішність
Згідно з дослідженнями фахівців Американської академії медицини сну (AASM), в перші дні після переведення годинників у дітей погіршуються пам’ять та увага, що може призвести до зниження успішності. Вчителі помічають, що школярі стають менш активними на перших уроках, а студенти – гірше сприймають складний матеріал.
Науковці також зазначають, що зміна часу може вплинути на результати іспитів або контрольних робіт, якщо вони припадають на період адаптації.
Як швидше адаптуватися
Фахівці радять батькам і викладачам допомогти дітям швидше пристосуватися до нового режиму:
- за тиждень до переведення годинника почати поступово змінювати час відходу до сну на 10-15 хвилин раніше;
- зменшити час використання гаджетів у вечірній період, щоб не перевантажувати нервову систему;
- стежити за збалансованим харчуванням і прогулянками на свіжому повітрі, що сприяє нормалізації сну;
- у перші дні після переведення годинника не перевантажувати дітей додатковими заняттями.
Хоча переведення годинників і є звичною практикою, його вплив на організм, особливо молодих людей, варто враховувати. Правильний підхід до адаптації допоможе мінімізувати негативні наслідки та зберегти продуктивність у навчанні.
Любомир ЛОГОВЕНКО