Газета "ЗОРЯ"

НОВЕ НА КАРТІ ОБЛАСТІ (частина 4)

Покров — нова назва міста Орджонікідзе на півдні нашої області. У мене викликає  подив, що Верховна Рада схвалила кілька «Покровів» на мапі України. Слово «Покров» — не українське. По-українськи мусило б бути Покрова. Дивись словник української мови Бориса Грінченка. А російські слова «город» і «Покров» добре узгоджуються між собою.

Крутеньке — село Чумаківської сільради Томаківського району, в 1946—2016 роках називалося Кірове. Розташований у верхів’ї річки Комишувата Сура хутір Крутенький виник у першій чверті ХХ ст. З часом з нього постало однойменне село. Постановою Верховної Ради УРСР від 7 березня 1946 року Крутеньке, яке тоді було центром сільської ради, перейменували в Кірове. Нині селу повернено історичну назву.

Плугатар — село в Широківському районі. Знаходиться в степовій балочці в західній частині району. Виникло у 1920-х роках під час масової колективізації  як Червоний Плугатар. Прикметник «червоний» був ознакою революційності. Нині село стало просто Плугатарем.

Солонці — село, підпорядковане Олександрівській сільраді Юр’ївського району. Виникло в другій чверті ХХ століття як Комсомольське. Назване на честь «бойового помічника» компартії — комсомолу. В ході декомунізації перейменоване на Солонці.

Дніпровський район досі називався Дніпропетровським. Назва увічнювала партійно-державного діяча Григорія Петровського. З перейменуванням обласного центру у місто Дніпро і Дніпропетровський район теж перейменовано.

Софіївка — центр сільради в Криворізькому районі. Розташоване на березі річки Боковеньки — правої притоки р. Інгулець. Село засноване на початку ХІХ століття під назвою Софієво-Гейківка. За місцевими переказами називалося на честь імені дружини власника маєтку Гейка і його прізвища. З часом назва скоротилася і до 1963 року село називалося Софієво. У 1960-х його перейменували на Валове — на честь працівника міліції Валового, який загинув у боротьбі з бандитами. Нині селу повернено один з варіантів попередньої назви — Софіївка.

Зелене — село Зорянської сільради Межівського району. Засноване у 1920-х роках і назване Петровським  на честь голови ВУЦВК Григорія Петровського. Нині отримало нову назву — Зелене.

Миронове — село тієї ж Зорянської сільради Межівського району. Засноване в другій чверті ХХ століття і досі називалося Новопетровським. За деякими даними, назване так, бо заселялося мешканцями сусіднього села Петровського як одне з відділень радгоспу ім. Григорія Петровського.

Тернове — село, підпорядковане Березівській сільраді Покровського району. Донедавна називалося Новопетрівським.  Виникло після громадянської війни на землях, конфіскованих у місцевого поміщика. Утворилося два хутори — Терновий і Петровський — останній на честь «всеукраїнського старости» Григорія Петровського. Коли кількість хуторян значно зросла, хутори об’єднано. Утворене село місцева влада назвала Новопетрівським. Нині селу повернено одну з історичних назв.

Христофорівка — село, підпорядковане Андріївській сільраді Покровського району. Досі звалося Комунарівка. Хутір мав попервах невиразну назву Двір №1. Тож його 7 березня 1946 року Президія Верховної Ради УРСР перейменувала в Комунарівку. Назва походила від «комуни», тобто групи осіб, які живуть разом. Радянська влада створювала в селах сільськогосподарські комуни, з яких пізніше постали колгоспи. Нерідко комунари ставали жертвами сталінських репресій попри своє життя комунами.

Добропасове — село Олександрівської сільради Покровського району. Донедавна — Червоний Лиман. Розташоване на лівобережжі річки Вовча, яка утворює тут невеличку заплаву. Біля нього виник хутір, а з нього — село Червоний Лиман. Надана за радянських часів назва несла ідеологічний «революційний» зміст. Люди насміхалися з захоплення влади всім червоним і в одному з тогочасних анекдотів фігурувала артіль «Червона синька»…

Микола ЧАБАН

икола ЧАБАН

а ЧАБАН

ка