У Дніпрі триває активна фаза добудови метро. Нині зводять широкі підземні стволи – як це передбачає новоавстрійський метод. На будівельних майданчиках працює турецька техніка. Це – палебійні установки, які надав генпідрядник – компанія Limak, – повідомляє прес-служба міськради.

Стволи мають форму еліпса. У них різна глибина – від 25-ти до 45 метрів. Новий формат конструкцій удвічі ширший, ніж було передбачено у старому радянському проекті. Це дозволяє пришвидшити добудову підземки. Загалом на лінії будівництва створять 5 стволів нового зразка. Прокладання кожного триває близько півтора місяця.
-Наш генпідрядник запропонував збільшити діаметр стволів й внести зміни до проекту. На це знадобився певний час. Однак нині завдяки цьому швидкість робіт із проходки стовбура зросла в 11 разів, – зазначив заступник міського голови Дніпра Михайло Лисенко під час огляду будівництва 6 червня.
У стволах палебійна техніка просвердлює технологічні отвори. У них вставляють арматуру, а потім – заливають бетон. Монолітні залізобетонні палі дістаються аж до тунелю, проходячи навіть крізь граніт.
Перший ствол звели для майбутньої станції метро «Театральна». Його площа – близько 108 кв. м, а загальна довжина становитиме 45 м. Для нього залили понад 2 тис. м паль.
-Наприкінці серпня або на початку вересня ми плануємо почати проходку тунелів саме з цього ствола. Усі темпи робіт відповідають тим, що ми запланували. Від графіка не відстаємо, – повідомив представник компанії Limak Мустафа Толга Ергін.
На наявних стволах ґрунт уже прибрали. Стовбури старого зразка розширюватимуть або укріплюватимуть. Водночас новоавстрійський метод дозволяє відмовитися від замороження ґрунтів – застарілої технології, яку вже не використовують у світі. Тож у оновленому проекті будівництва дніпровської підземки врахували головну особливість – складні ґрунти – й замінили заморожування на сучасний метод цементації під тиском. Обладнання, необхідне для таких робіт, найближчим часом привезуть із Туреччини.
Загалом новоавстрійський метод для будівництва метро застосовують в Україні вперше. Водночас компанія Limak працювала за цією технологією у низці країн світу. Зокрема, в Албанії, Грузії, Туреччині, Македонії та Кувейті.