ЯК КУПИТИ ЯКІСНЕ СІНО?

3 недели ago zorya2017 Комментарии к записи ЯК КУПИТИ ЯКІСНЕ СІНО? отключены

Сіно є основним зимовим раціоном для багатьох сільськогосподарських тварин, а його закупівля-заготівля – дуже важливою подією у житті будь-якого фермера

Наприкінці літа вартість сіна найменша — у середньому від 35 до 50 гривень за тюк вагою близько 15 кілограмів. Зимою та навесні цю суму можна сміливо помножити мінімум у два рази.

Але зараз головне не тільки вигідно придбати сіно, а й не втратити здоров’я і продуктивність худоби, які насамперед залежать від якості кормової бази. Тому давайте розглянемо, як не потрапити у пастку непорядних продавців й уникнути збитків.

Що бачить око

Якість сіна визначають лабораторним і візуальним аналізом, але в реальному житті послугами спеціалізованих установ користуються одиниці. Звісно, якщо ви купуєте десятки, а то й сотні тонн — це найкращий спосіб, однак для невеликих об’ємів вашої уваги буде достатньо. Орієнтуємося на запах, колір і загальний стан.

За кольором можна дізнатися, як було висушене сіно та на яких фазах росту скошене. Природний зелений колір — ознака правильного зберігання та відсутності ушкоджень дощем та вітром. При намоканні колір стає блідим. Треба пам’ятати, що при тривалому контакті з вологою втрачається до 30 відсотків цукрів.

Висока вологість також є причиною розвитку плісняви, але її не завжди можна побачити, тому на допомогу приходять органи нюху. Різкий металевий чи відчутний запах плісняви допоможе з’ясувати, що сіно зіпсоване грибками.

Ще один важливий момент — вага тюків чи валків. Якщо вони дуже легкі — скоріш за все сіно було пересушене чи зібране на дуже ранній стадії вегетації рослин, до того ж це джерело пилу, який спричинює кашель та подразнює дихальні шляхи тварин. Занадто важкі тюки свідчать про над лишок вологи та ймовірний розвиток грибкових уражень, а також подальше зниження поживних речовин.

На якість сіна впливає й час його скошування (оптимально — за кілька днів до початку цвітіння чи колосіння). При правильній заготівлі сіно буде м’яке з великою кількістю листочків. Саме таке худоба поїдає з великим задоволенням та апетитом.

Неїстівні та отруйні рослини

Якість і врожайність сіна залежать від ботанічного складу рослин. Воно буває злакове та бобове, а також може містити неїстівні та отруйні рослини. Останні треба розрізняти. Перші

— нешкідливі, але тварини погано їх поїдають через неприємний смак або жорсткість структури стебла чи листя. До таких рослин належать вахта, вовконіг (зюзник), осот, будяк, щавель, татарник, звіробій, митник, полин, осока, папороть, очерет та інші. Отруйні трави можуть викликати опіки слизових оболонок, розлад травлення і тяжкі отруєння, поїдання їх у великих кількостях становить загрозу для здоров’я худоби. Це бутень запашний, віх отруйний, блекота чорна, болиголов краплистий, анемона лютикова, жовтець, омежник водяний, зірочник злаковий (особливо небезпечний для коней), паслін, болотний хвощ, чистотіл, чемериця, мак-дикий, дурман, наперстянка, пізньоцвіт, плевел, живокіст, молочай, конвалія, термопсис, ластовень та інші.