Садове — село, підпорядковане Красівській (колишній Красінській) сільраді  Криворізького району. До 2016 року носило ім’я Леніна.

Виникло в другій чверті ХХ століття. На карті області назви, похідні від імені «вождя світової революції», масово з’явилися після його смерті.

Прапор — село у складі Семенівської сільради Криничанського району. Мало назву Червоний Прапор. Розташоване в північній частині району, на одному з витоків Базавлуку. Засноване удругій чверті ХХ століття.

Степове — село, підпорядковане Новософіївській сільраді Нікопольського району. Знаходиться поряд з центром сільради. Виникло в першій половині ХХ століття. Поряд з Новософіївкою існували німецькі колонії , на місці яких виникли українські села.

Надіївка — селище у складі Солонянської сільради  Солонянського району. Знаходиться на правому березі Мокрої Сури. Донедавна було Ждановим.

Коли в 1928—1929 роках будували залізничну колію на лінії Нижньодніпровськ — Апостолове і міст через через Мокру Суру, тут  спорудили кілька службових будинків для залізничників. Невелике селище, яке виникло тут, назвали іменем радянського діяча Жданова.

Веселий Яр — село, підпорядковане Зеленогайській сільраді Томаківського району. Донедавна носило назву Червоноукраїнка.

Розташоване в північно-східній частині району біля межі з Запорізькою областю. Виникло в другій чверті ХХ століття.

У післявоєнний час до Червоноукраїнки приєднали невеличке село Веселий Яр. При нинішньому перейменуванні скористалися цим нейтральним топонімом.

Саксаганське — село, центр сільради Криничанського району. До минулого року називалося Жовтневим.Як вважають краєзнавці М. Богомаз і В. Мороз, після громадянської війни безземельним селянам з с. Новий Стародуб Кіровоградської області виділили ділянку землі в Криничанському районі. Новоутворене поселення влада офіційно називала Ділянкою 105. Зі зростанням кількості населення йому надано назву на честь Жовтневої революції.

Надія — село у складі Вільненської сільради Криворізького району. Досі було Радгоспним. Виникло в радянські часи як селище працівників радгоспу з виробництва сільськогосподарських продуктів для жителів Кривбасу.

Крута Балка — село, підпорядковане Покровській сільраді Криничанського району.

Виникло в другій чверті ХХ століття. Дістало назву Кіровка на честь радянського діяча Кірова, вбитого в 1934 році.

Радісне — село у складі Іванівської сільради Петриківського району. Розташоване на лівому березі Дніпродзержинського водосховища на Дніпрі.

Сюди в 1960-х частково переселили жителів села Паньківка, яке затоплялося внаслідок побудови водосховища. На старих картах можна знайти історичну назву — хутір Графський-Єгорівський. Довколишні землі належали великому землевласнику графу Ностіцу (як і мальовнича Паньківка). В другій чверті ХХ століття селу дали назву Радсело. Нині її змінено на Радісне.

Залізничне — селище міського типу Петропавлівського району. Досі мало назву Брагинівка. Розташоване у східній частині області у степу.

Коли у 1920-му безземельні селяни та наймити одержали землю, вони заснували нове село за 7 кілометрів від райцентру і назвали його іменем І. Брагіна — комісара партизанського загону, який діяв у роки громадянської війни.

Отже, село назвали Брагинівка. У 1935 році збудовано залізничну станцію з таким самим іменем. Таку назву отримало і залізничне селище! Нині ж село перейменовано на Богинівку, селище залізничників — на Залізничне.

Лозуватське — село, підпорядковане Преображенській сільраді Криничанського району. Розташоване поряд з трасою Дніпро — Кривий Ріг. Засноване в другій чверті ХХ століття.

До останнього часу носило назву Чапаєвка. Топонім виник в 1930-х роках після виходу на екрани фільму про командира Червоної Армії Василя Чапаєва.

Малярщина — село у складі Дружбівської сільради Криничанського району. Засноване в другій чверті ХХ століття малоземельними селянами. Дістало назву Червона Українка.

Криничанський район був чи не рекордсменом за кількістю червоного кольору в місцевих назвах. Крім Червоної Українки, тут до останнього часу були села Червоне, Червоний Орлик, Червоний Прапор, Червоний Промінь, Червоний Став і Червоноіванівка.

Лише останнє село носить свою назву два століття і не мала ідеологічного навантаження. Поміщик Іван Максимов заснував село «Красноивановка» (російською мовою) на честь свого імені, а слово «красне» означало красиве. Українською переклали назву як Червоноіванівка і вона мовби доповнило список радянських бадьористих назв.

На наш погляд, Червоноіванівці теж варто було б повернути назву Красноіванівка і тим скинути ідеологічний наліт.

Промінь — село, центр сільради Криничанського району. Розташоване на межі  Криничанського, Солонянського і Дніпровського Засноване в другій чверті XX століття. Донедавна було Червоним Променем.

Межове — село у складі Березуватівської сільради Солонянського району. Розташоване в балці Грушівка. Засноване в другій чверті ХХ століття.

Донедавна носило назву Червоне — на честь кольору революції. Солонянський район мав такі «червоні» назви — Червоне, Червоноармійське, Червоний Маяк, Червоний Яр  і Червонокам’янка.

Нині червоного в районі поменшало.

Микола ЧАБАН