Нове на карті області (частина 6)

2 года ago Андрей Богатырёв Комментарии к записи Нове на карті області (частина 6) отключены

У період з 2015 по 2016 роки Верховною Радою України перейменовано 75 населених пунктів Дніпропетровщини. Продовжкємо знайомити читачів з тим , які села і міста змінили свої назви.

Калинівка – село Поливанівської сільської ради Магдалинівського району. До квітня минулого року звалося селом Карла Маркса.  Виникло в 1920-х як селище. 1924 року нараховувало 24 двори зі 109 жителями, увічнювало теоретика марксизму.

Нову назву Калинівка вдалою для області визнати важко. Згідно довідника «Історія міст і сіл Української РСР» (1977) Дніпропетровщина мала 6 Калинівок і 2 Калинівських. Додалася ще одна…

Миролюбівка – село Голубівської сільської ради Новомосковського району. Засноване в другій чверті ХХ ст. як Видвиженець. Селищу дісталась ця назва від місцевого радгоспу «Видвиженець». Ім»я було не українське, бо українською –Висуванець. До речі, в області вже було чотири Миролюбівки в різних районах!

Тепер порадіємо і за Новомосковський  з цінним надбанням.

Левадне – село Покровської селищної ради Покровского району. До квітня 2016-го мало назву Цикове. Виникло з дореволюційного хутора Шульгинівки, перейменованого на честь підпільника П. М. Цикова, розстріляного денікінцями в липні 1919-го.

Мирне – село Новомалинівської сільської ради  Широківського району. Досі називалося Котовським і увічнювало героя громадянської війни з багатим кримінальним минулим Григорія Котовського. Від войовничого Котовського, вбитого його добрим знайомим, що утримував публічний дім, – до Мирного. Правда, чотири Мирних ми вже мали в області. Навіщо було додавати п’яте?

Широке – село Софіївської селищної ради  Софіївського району. У 1946-2016 – Менжинка. Засноване в останній чверті ХІХ століття як виселок з  Софіївки. Виселок мав назву Широкий , а з нього з часом постало село Широке.

Радянська влада вирішила назвати його іменем відданого послідовника «залізного Фелікса», голови зловіщого ОДПУ В’ячеслава Рудольфовича Менжинського. Це був «добрий» дзержинець, а от про його вихованців Ягоду, Єжова і Берію радянські енциклопедії воліли не згадувати… Селу повернено історичну назву.

Бабакове – село Богданівської сільської ради  Васильківського району. Розташоване в широкій балці в степу в західній частині району.

Засноване спочатку як хутір незаможників, котрим тут надали землю для власного обробітку. Назване на честь «всеукраїнського старости» Григорія Петровського. В 1925 році на хуторі Петрівському було два десятки дворів і 83 жителі.

Козирщина – село, підпорядковане Перещепинській сільській раді Новомосковського району. Розташована на лівому березі річки Оріль.

Молоде село виникло в другій чверті ХХ століття. Назвали його абревіатурою від «Комуністичного інтернаціоналу», розпущеного Сталіним у 1940-х роках. Нині селу дали назву Козирщина.

Чи це вдале перейменування? Поряд у Магдалинівському районі знаходиться Великокозирщина. Краєзнавці знають, що до революції вона звалася Козирщиною – старе козацьке село з 18-го столітття. Але оскільки неподалік піднялося як виселок з нього с. Мала Козирщина нинішнього Новомосковського району, то  просто Козирщину назвали Великокозирщиною. Отже, тепер ми маємо по сусідству Великокозирщину, Малу Козирщину і просто Козирщину.

Шкода дослідників ріднокраю. Вони остаточно спантеличені: дореволюційна Козирщина і нинішня Козирщина – зовсім різні села. Нащо було побільшувати плутанину?

Вкотре переконуєшся: й остання хвиля перейменувань часто позбавлена наукового підходу.

Микола ЧАБАН