НОВЕ НА КАРТІ ОБЛАСТІ (частина 3)

8 месяцев ago Андрей Богатырёв Комментарии к записи НОВЕ НА КАРТІ ОБЛАСТІ (частина 3) отключены

У період з 2015 по 2016 роки Верховною Радою України перейменовано 75 населених пунктів Дніпропетровської області. Продовжуємо знайомити  дніпрян з тим , які села і міста в нашій області змінили свої назви.

Богданівка – село Сурсько-Михайлівської сільради  Солонянського району. Донедавна – Ленінське. Селу повернено історичну дореволюційну назву. Хоча в побуті воно має інше історичне найменування – Вермінчина. Тут був зимівник запорозького старшини Олексія Вермінка, котрий згодом став капітаном російської армії.

Маяк – село підпорядковане Привільненській сільраді Солонянського району. В 1946-2016 – Червоний Маяк. Первісна назва – Павлівка. Позаяк  у районі вже існувало поселення з такою назвою, тому за погодженням місцевих органів влади Президія Верховної Ради УРСР 7 березня 1946 року перейменувала село на Червоний маяк. Назва мала ідеологічне підґрунтя, символізувала нове життя. Хоч в умовах повоєнного голоду це була насмішка.

Чистопіль – центр сільради в Нікопольському районі. В 1935-2016 – Кіровське. Розташоване на березі річки Солона село виникло в середині ХІХ століття як Чистопіль. Заснували його переселенці з північних районів України.  Село знаходилося за 90 верст від Катеринослава. 1896 року тут звели кам’яну Свято-Миколаївську церкву.  1906-го село вже мало понад 500 жителів. Тож Чистополю нині також повернули історичну назву.

Вишневе – село, підпорядковане Широчанській сільраді Солонянського району. Досі мало назву Радянське. Засноване 1926 року, першими тут оселилися безземельні селяни з Петриківського району. Тоді ж і названо село Радянським. Проте нову назву важко виправдати через те, що в нашій області вже є 7 сіл Вишневих, в тому числі і в Солонянському районі (посилаюсь на книгу «История городов и сел. Украинской ССР. Днепропетровская область». Київ, 1977).

Гречані Поди  — село, центр сільради Широківського району. Село виникло як німецька колонія Ней-Лібенталь в 1920-х роках і назване було на честь загиблої 1919 року німецької комуністки Рози Люксембург. Слово «поди» — це множина від призабутого українського слова «під». Якщо заглянути до словника Бориса Грінченка, то побачимо як багато значень мало слово  «під»:

1)Низ, низменное место, западина. Перепелиця сіла на поду. 2) Основание, место для основания чего-либо, напр., стога, печи и пр. 3) Возвышение, подмостки, напр., возвышение в мельнице, где находятся жернова. Часто во множественном числе. У клуні пшениця на подах була. 4) Неподвижное основание ветряной мельницы. 5) То же, что и горище. Уменьшенное підок.

Іверське – центр сільради Солонянського району. Донедавна доношувало радянську назву Дзержинівка. Розташоване на притоці річки Солоної  й виникло як власницьке село в першій половині ХІХ століття. Первісна його назва –Іверське на честь ікони Іверської Божої матері. Поселення мало назви і за прізвищами його власників – Зайцеве, Клейнгеніх. Нині знов отримало історичну назву.

Микола ЧАБАН

У тему

ЯВОРНИЦЬКИЙ – ЗА МИКИТИН РІГ

Вичитав, що Нікіполь знов буде зваться по-старовинному, як при запорожцях, Микитиним Рогом. Це добру річ зробили Ви, Дмитро Іванович, не даром таки поїздили…Хіба Воєнно-історичне общество потурбується.

З листа музейника й громадського діяча Василя Строменка до історика Дмитра Яворницького від 15 січня 1910 року.

Згадане в листі військово-історичне товариство в Одесі сто років тому опікувалося відновленням історичної пам’яті. З його ініціативи в 1910-1912 роках  відкриті пам’ятні знаки на фортеці Кодак та в Микільському-на-Дніпрі, місці загибелі давньоруського князя Святослава.