АВТОБУС КОСМІЧНОГО РІВНЯ

7 дней ago zorya2017 Комментарии к записи АВТОБУС КОСМІЧНОГО РІВНЯ отключены

Якби не завадили ракети, в нашому обласному центрі могли б виробляти надсучасні автобуси.
Ще й сьогодні про автомобільну техніку радянського виробництва (як і про багато чого іншого) дехто, здебільшого з числа некомпетентних, говорить іронічно. При цьому геть забуваючи, що в країні було чимало високоякісного вітчизняного транспорту. Чільне місце серед нього посідав ЛАЗ – львівський автобус, який на момент створення нічим не поступався кращим європейським зразкам і був неперевершеним півстоліття…

Колишній Союз був найбільшою країною світу. Тож для подолання значних відстаней був потрібний надійний і комфортабельний транспорт. Але з цим завжди існували проблеми — заважали то міжнародна ізоляція, то недосконалі технології, то виснажлива війна з фашистськими загарбниками. Але в середині 1950-х у вітчизняному автобу-собудуванні стався справжній прорив. І здійснили його львівські фахівці.

Ще не була повалена нацистська Німеччина, а в Львові почав зводитися майбутній завод по складанню автобусів. Щоправда, спочатку він спеціалізувався на випуску навантажувачів. Згодом підприємство розпочало складання кранів АК-32, що до цього випускалися у Дніпропетровську, електромобільних фургонів та автобусів моделі ЗІС-155.

З відповідальною роботою львів’яни успішно впоралися. І в 1955 році завод отримав завдання: налагодити виробництво автобуса середньої місткості. Той мав відповідати сучасним вимогам до виробництва й експлуатації, перевершити свого попередника — ЗІС-155.

Але чому саме місту Лева посміхнулася доля стати автобусною столицею країни? Вибір приписують волі «батька народів», який пхав свого носа у всі справи та керував усім, що керується. А перевага Львова була саме у тому, що той був найближчим містом до закордону з його естетичними тенденціями, розвиненим машинобудуванням. Тож і автобус місцевого виробництва, на думку «вождя», повинен вийти всім на диво.

І справді, такий автобус був створений дуже швидко. Але, зрозуміло, не з нуля. А на базі вже існуючих зарубіжних аналогів.

А як усе починалося? У середині 1950-х років на Львівському автобусному заводі з’явилася команда молодих і амбітних конструкторів, натхненником яких став відомий фахівець Віктор Осепчугов. Він зумів заразити своїх соратників великою мрією. Отримавши завдання, конструктори попросили надати «живі» зразки кращих на той час європейських автобусів. їм запропонували «Мерседес Бенц 321», «Магірус ТК 120» і «Неоплан».

Зарубіжні моделі ретельно й прискіпливо вивчили, випробували, розглянули з точки зору технології виробництва. І вже до кінця 1955-го конструкція львівського первістка було практично розроблена. Відправною точкою при проектуванні стала конструкція автобуса «Мерседес Бенц 321». А зовнішні стилістичні рішення підглянуті у німецького «Магіруса». Але безліч нових рішень запропоновано і самою командою. Зовні автобус був спроектований у модному тоді аерокосмічному стилі, з величезною площею панорамного скління.

Потім «львів’янина» кілька разів модернізували. І вже перші зразки нового ЛАЗ-695 мали настільки сучасний і привабливий вигляд, що його стали замовляти для найрізноманітніших потреб. Саме ЛАЗ-695 обслуговував гостей Фестивалю молоді та студентів у 1957 році. На ньому тривалий час перевозили космонавтів — Юрій Гагарін їхав на перший в історії старт саме на ЛАЗІ. А ЛАЗ-695Н, виробництво якого налагодили у 1974 році, вийшов настільки конструктивно вдалим, що перебував на конвейєрі аж до 2002 року.

Наприкінці 50-х завод зайнявся розробкою і міжміських автобусів. Були десятки цікавих варіантів, але в серію пішли одиниці. Наприклад, ЛАЗ-697. У 1961 році був створений автобус «ЛАЗ-Україна». Згадаймо «Королеву бензоколонки» з Надією Румян-цевою у головній ролі. Впізнали?

Львівський автобус став справжнім рекордсменом-довгожителем — його випускали протягом 46 років (найближчий конкурент — Ікагиз 250 — складався лише 28 років). І ще один привід для гордості за львівське диво — на момент своєї появи ЛАЗ беззаперечно вважався одним із найкрасивіших і найзручніших автобусів у світі.

Насамкінець слід додати, що львівські автобуси свого часу з успіхом експонувалися на міжнародних виставках, де отримували схвальні відгуки та високі нагороди. Зокрема, у 1967 році на міжнародному конкурсі у Ніцці шедевр отримав сім нагород, у тому числі найпрестижнішу — Приз президента Франції.

♦ ♦ ♦

Наймасовішою моделлю Львівського автобусного заводу став ЛАЗ-695Н, який випускався з 1976 року. За чверть століття на заводі склали понад 160 000 цих автобусів. Пізніше виробництво ЛАЗ-695Н було передано на Дніпродзержинський автомобільний завод (ДАЗ), де він вироблявся з 2003 до 2008 року. Але це вже зовсім інша і не така захоплююча історія…

Власну думку висловив і небагатослівний водій, мовляв, вміли колись робити все на совість…

Є ще порох у порохівницях

У пошуках саме такого раритету автор цих рядків завітав до автобази регіональної філії «Придніпровська залізниця» ВАТ «Укрзалізниця».
-Є, у нас ЛАЗ-699. Ще 1992 року, – розповідає керівник підприємства Петро Мариненко. – Незамінний трудівник, скажу вам. Постійно на ходу. І це завдяки його господарю Миколі Шишкову, нашому ветеранові. Дуже відповідальний і шанований чоловік, за кермом автобуса не один десяток років провів.

На знімку: П. Мариненко (ліворуч) ІМ. Шишков. Фото автора

О. ЯСНІЙ