Підкладаю весело і не зовсім

4 месяца ago Zorya AI Комментарии к записи Підкладаю весело і не зовсім отключены

Хочеш чи ні, а доведеться пов’язати 2019 рік з обраним символом — не ображати ж східний календар. До того ж ця тварина для України сакральна. Недарма щуплі люди називають нас запеклими «салоїдами»…

У нашому форматі більше йтиметься про європейського кабана. Тому замріяним у небилиці про безліч подарунків від Свині 2019 року бажаю… схаменутися. Адже свиня всюди свиня. Не встигнеш озирнутися, як вона вже головна (фото запевняє). Близькі родичі широко розселені на всіх материках. В Азії — бабірусса, у Південній Америці — пекарі, у Африці — бородавочник… І всі мають спільні риси.

Свині наполегливі до нахабства, кмітливі й безстрашні, коли цього вимагає ситуація. Вони швидко захоплюють нові території. У багатьох штатах США інтродукція диких свиней призвела до небажаних наслідків. Дикий європейський кабан легко схрещується зі свійськими тваринами, які стрімко дичавіють і утворюють зграї.

Багато американських фермерів жаліються владі через це лихо. Свині не мають природних ворогів, а на полохливих койотів вони плювати хотіли. Навіть рідкісна за чисельністю пума задкує перед міцно згуртованими свинячими бандами. У глухих кутках ті вже становлять загрозу навіть для людей. Дикі свині не є хижаками, але цілком всеїдні, нападуть на все, що заманеться.

У цьому я пересвідчився ще малим у гостях у сільських родичів. Там і побачив, як кабан Васька, приречений на сало і свіжину до новорічного столу, миттєво зжер курку разом з пір’ям. Птах залетів до свинячої домівки через паркан, щоб клюнути чогось з корита. Атака була блискавичною з позиції лежачи, а прощального квоктання навіть не пролунало. Кабана я, може, і не почав боятися, але авторитет визнав. Навіть тягав для нього рафінад з буфету і зачаровано слухав музику хрупання у пащі.

Усі родичі дивувалися, чого це дурний кабан, лишень побачивши мене, починає несамовито верещати?! Двоюрідні брати, значно старші за віком, довго кепкували, що саме та підчеревина була аж солодка! Не виключаю, що пригощання цукром я влаштовував теж свинського року. Тож кабан хоч солодкого поїв наостанок, перш ніж потрапити на швайку колія взимку.

Давні казки і сувора реальність

А ще добре пам’ятаю, як місцеві та центральні газети у 70-х передруковували замітку про дику свиню з виводком, яка взяла в полон двох колгоспників з… Новомосковського району. Обидва ледь встигли заскочити у причеп, який матуся обрала затінком для себе і своїх «смугастиків». Кожна спроба дістатися трактора суворо переривалася. На підозріле шарудіння вгорі свиня вилітала з рохканням і ставала дибки. Двоє заручників добре попеклися на сонці, аж поки звірі вже надвечір не подалися у хащі.

Безсумнівна правда полягає у материнському інстинкті. Народний фольклор сповнений страхами перед велетенським вепром з чималими іклами-кинджалами. Проте цього одинака ви ще знайдіть у плавнях… А ось свиня з зовсім малими поросятами може бути дійсно агресивною — якщо подумає, що ви і є загрозою її нащадкам.

Люди старшого покоління сміялися з мисливських усмішок Остапа Вишні. У нашому краю теж плине байка про високого представника силових структур, який ходив на «вепра». Стріляли в очереті багато, а у підсумку чи не найповажнішого мисливця загубили з поля зору.

Далі очевидці подейкують, що лови перейшли у заключну фазу серед рядів високої кукурудзи. Було чути верещання дикого підсвинка, якого поранили. А найзліші язики стверджували, що пан начальник кілька метрів їхав верхи на кабанці, який заскочив йому між ноги. Уніформа мисливця знизу була мокра, та чи дійсно то була кров трофея, питання залишилося відкритим. Поважний вершник залишився неушкодженим, проте дуже сердитим. Лише буркнув, що більше на полювання зась!
Маю і геть не комічні спогади вже про свого родича, що працював єгерем у Чорному лісі, який починається у двох годинах потягом від Дніпра. Партійна номенклатура й нинішні «хазяї життя» люблять влаштовувати собі забави. Народна пам’ять зберігає не таке давнє кружляння гвинтокрила Януковича з кабаном на тросі, який налякав селян кількох районів нашої області.

Представникові мого родоводу дісталося від зрілого кабана років на двадцять раніше, коли високоповажні «трапери» покидали рушниці й шукали високі гілки… Кабаняче ікло серйозно поранило ногу сміливця, який прикривав втечу з номерів відстрілу. Родич лежав у лікарні кілька місяців.

Мисливці знають, що вбити кабана пострілом у фронтальній проекції дуже важко. Особливо, коли той стрімко наближається. Виникали навіть легенди про щетину, яка пружинить на товстезному черепі, а кулі просто ковзають по ній. Правдою є те, що стріляти в кабана краще збоку, щоб жакан потрапив у серце. Було чимало випадків, коли звір не зупинявся, несучи в собі кілька зарядів. Дядько розповідав про випадок, коли маючи понад десяток отворів, кабан ще дихав. А як саме пересвідчуються в остаточному здобутті небезпечного трофея, дітям і жінкам не кажуть. Я лише натякну, що тоді беруться за мисливський ніж…

Вимирання не загрожує?

Після не зовсім святкових подробиць доречно перейти до чогось життєстверджуючого. У багатьох країнах Європи дики свині вже стали частиною міського пейзажу. Наприклад, нещодавно світ побачив цілий сюжет про гостей з лісу, які натовпом гуляють у центрі польської Познані. І серед них кілька поколінь, що свідчить про непогану народжуваність.
Та що Польща — дикі свині ще краще почуваються в Іспанії, а саме в Барселоні! Місцеву популяцію в районі парку Кольсерола вчені оцінюють у майже дві тисячі голів. Не дивно, бо на відміну від лісових, ці «міські» плодяться вдвічі швидше. Самки кабанів з Барселони готові дати потомство у піврічному віці!

Каталонці жартують, що ж то за дикі кабани, яких ніхто не бачить? Дарма. Свої сміливі вилазки у середмістя мешканці лісопарку роблять вночі. А природна рівновага порушена не сьогодні. Не тільки навколо Барселони, а й в усій Іспанії давно нема вовків і ведмедів. То чому б свиням не знахабніти?

Наші дикі кабани ще тримаються своїх природних угідь і вулицями Дніпра поки не бігають. Може, відчувають, що чимало дніпрян не наїдаються досхочу?..

А під завісу жарт про недавню симпатію до свині красеня Голівуду Джорджа Клуні. Факт відомий, карликова свинка прожила повний свій вік у помешканні американського секс-символа. Актор її обожнював і тримав замість собаки.

Аж ось все стало на місця. Нині колишній запеклий холостяк Клуні обожнює красуню-дружину. Українці йому щиро заздрять, а до свиней продовжують ставитися дуже практично. Диких бояться, а про свійських мріють, коли ціна на рідне сало почне хоч трохи гальмувати.

Ігор СУХОВИЙ