БУДУВАТИ НА ЗЕМЛІ

2 месяца ago Андрей Богатырёв Комментарии к записи БУДУВАТИ НА ЗЕМЛІ отключены

Напередодні чергової річниці проголошення Незалежності журналісти «Зорі» за традицією зустрілися з головою обласної ради Глібом Пригуновим

Як і минулоріч, обійшлися без гучних гасел. Та й взагалі намагалися уникати модних сьогодні понять на кшталт «перемога» або «зрада». Значно цікавіше було дізнатися про те, як наша область рухається шляхом реформ і чи готова місцева влада до актуальних викликів сьогодення.

— Глібе Олександровичу, Дніпропетровщину завжди називають беззаперечним лідером децентралізаційного процесу в Україні. Рік тому ми обговорювали тільки перші кроки ініційованої Президентом Петром Порошенком реформи. А сьогодні, схоже, маємо перші надбання?

— Я і досі переконаний, що децентралізація — це перш за все вигідно. Об’єднані територіальні громади отримали можливість вільно розпоряджатися власними коштами, і в багатьох це непогано виходить. Функція держави та уряду — створити умови для їх ефективного функціонування та створення гідного й комфортного життя.

Але комфорт члени ОТГ мають створювати власноруч. Тим більш, що ті, хто вже об’єднався, відчули на практиці: бюджети зростають не на відсотки або десятки відсотків. В рази! Крім того, є можливість заробляти кошти на розвиток своїх територій. Дуже багато залежить від голів громад та депутатів, яких обирають. І вони навчаються, вже вміють складати бізнес-плани. Два-три роки тому про це можна було хіба що мріяти.

— Ми кілька разів писали, що обласна рада сприяє навчанню голів ОТГ, сільських старост і депутатів…

— Саме так. Перш за все на обласному рівні ми зацікавлені, щоб громади вміли самі залучати кошти заради реалізації серйозних інфраструктурних проектів. Існує декілька міжнародних програм, у рамках яких можна отримати гроші. Але треба правильно складати документи, оформлювати заявки.

Облрада всебічно сприяла, сприяє та й надалі сприятиме цьому процесу. Є що виборювати — ці гроші конвертуються у нові школи та дитячі садки, капітально відремонтовані дороги, сучасні водогони, модернізовані системи освітлення. Все це і є складовими комфорту. Коли на селі була школа, якій можуть позаздрити у великих містах? А в Солоному така вже працює, у Петриківці працює. Є ще багато прикладів.

— Справді, за останні 3 роки Дніпропетровщина зробила справжній стрибок у будівництві та реконструкції навчальних закладів, об’єктів соціального призначення загалом…

— …але дехто все одно залишається незадоволеним, ви хочете сказати? Це нормальний процес, який дуже легко пояснити. Люди завжди прагнуть кращого. Але не всі можуть пригадати, що зроблено, побудовано або реконструйовано за цей час. Дуже багато. І, впевнений, ми бачимо лише початок, бо не так далеко відійшли у децентралізаційному процесі від позначки «Старт».

Дуже важливо, що спроможність поступово демонструють не тільки лідери (як Слобожанська ОТГ, визнана найкращою у державі), а й ті, хто спочатку вважfdczся «середняками». Все залежить від рівня відповідальності.

— «Цукерково-букетний період», коли всі захоплювалися перш за все благоустроєм, пройшов майже в усіх…

— … і всі зрозуміли, що комфортне середовище — це не тільки дитячі майданчики або відсутність сміття під парканами. Дійсно, ті, хто думає наперед, розуміють, що будь-яке будівництво потребує спочатку розрахунку, потім погоджується проект, згодом завозять матеріали та починають роботи. Алгоритм незмінний, не має значення — будинок це або ціле село.

— Приблизно таким чином діють у Дніпровському районі. Зокрема, у Волоському, Сурсько-Литовському…

— Погоджуся, але з уточненням — саме так намагаються діяти по всій Дніпропетровщині. Зараз ще точно неправильно ділити створені ОТГ на «відмінників» та «невдах» — хоча б зважаючи на те, що хтось працює два роки, а хтось — лише кілька місяців. Головне, що всі вони обрали вірний, перспективний та прибутковий напрям розвитку.

— Звісно, розвиток власної території людей на селі турбує. Але значно більше — земельна реформа…

— Що стосується землі, то вже дуже багато часу дискутують питання мораторію на продаж сільськогосподарської землі. Це питання має бути врегульовано у нормативно-правовій площині. Все потрібно виписати дуже чітко, придати майбутньому ринкові землі цивілізовану форму, але він повинен бути.

Які там існуватимуть обмеження — це вже будемо радитись у суспільстві. Кому дозволити таку землю приватизувати, яким громадянам, в якій кількості, для яких потреб, але ринок має бути.

Це — популізм, коли кажуть, що земля не може продаватись. Тому що є багато тих, хто хоче продати свою землю, і сьогодні втрачають. Втрачає бізнес, який не в змозі використовувати землю як бізнесовий інструмент. Тому нині сільське господарство не в змозі залучити великі інвестиції…

Але, безперечно, не можна продавати землю громадянам інших держав. Не можна дозволяти монополію, тисячі гектарів збирати в одних руках.

— Тобто ринок сільгоспземлі, на вашу думку, має з’явитися…

— …але такий, щоб кожна людина, яка працює на землі, відчувала себе захищеною. Крапка.

Розмову вели Андрій БОГАТИРЬОВ та Катерина АЛМАЗОВА