«ПАННОЧКА – СЕЛЯНКА»

3 месяца ago Андрей Богатырёв Комментарии к записи «ПАННОЧКА – СЕЛЯНКА» отключены

Як речниця колишнього мера Дніпра поступово перетворюється на сільську активістку

В обласному центрі Тетяну Мазниченко представляти не потрібно. Багато років керівництва прес-службою міськради при мерові Івану Куліченку цілком вистачає. А якщо згадати, що вона стояла біля витоків новинної програми «Бліц-факт» на тоді ще муніципальному 34-му каналі і частенько з’являлася в кадрі, то вираз «її тут кожний собака знає» підходить ледь не ідеально.

У Новомиколаївці Дніпровського району вона просто «городська», «понаїхавша» і ще «та, якій більше за інших треба». Але Танечка сміється — їй тут добре.

«На волю, в пампаси!»

Добре – незважаючи на те, що мазанку 1921 року побудови, куплену за досить смішні гроші кілька років тому, за рівнем комфорту порівнювати з упорядкованою квартирою в цегляній багатоповерхівці на вулиці Казакова навіть безглуздо. Щоправда, мінімальний набір зручностей є: гаряча вода з бойлера і цілком цивілізований санвузол, який нітрохи не нагадує хрестоматійний «типу сортир». Хоч щось…

— Зате як тут дихається і як спиться! Живучи в місті, особливо такому великому, як наше, це складно відчути, — розповідає Таня. — Ми з чоловіком це все купували під дачу. Вже потім я відчула, що потребую «перезавантаження», не тільки професійного, а й особистісного. Ось переїхала до Новомиколаївки на ПМП, у Дніпрі рідко буваю. Не тягне, плюс роботи багато. Та й господарство вже не полишиш…

Господарство поки невелике, трохи більше десятка курей і троє козенят зааненської породи — Самсон, який обіцяє вирости в елітного самця, та схожі як дві краплі води Зіта з Гітою. Можливо, це перша цеглинка ідеї влаштувати згодом молочну міні-ферму і виробляти сир. У найгіршому разі — можливість забезпечити родину натуральною «молочкою», адже в місті залишилися син Валера, невістка й зовсім ще маленький онучок. Та й чоловік Саша, що приїжджає щовихідних, теж чекає не дочекається парного козиного молочка.

Почне з аджик

Все це поки прожекти, які вимагають солідних вкладень, адже продуктивний молодняк зараз обходиться в солідну копійчину. Проте Мазниченко має серйозний намір створювати горезвісну додаткову вартість вже у цьому сезоні. На пробу.

Почати планує з… помідорів, точніше — з аджики, яка з них виходить. Купила й висадила майже дві сотні кущів сорту «Колгоспниця», що непогано зарекомендував себе саме в нашій місцевості. Тепер доглядає за ними, та й за іншою городиною на 20 сотках. Причому не повіриш, що обходиться без міні-трактора — у міжряддях ані травинки.

— Спроба — не катування, недарма ж кажуть. Тим більше, що в мене консервація завжди смачною виходила. І ще — майже впевнена, що в нашому регіоні ніша саморобної фруктово-овочевої продукції за розумною ціною точно зайнята не до кінця, — ділиться наполеонівськими планами Тетяна, одночасно виймаючи з духовки цілий лист духмяних пиріжків з вишнями.

Щось точно залишиться

Серед дніпровських знайомих до Таниної зміни способу життя далеко не всі ставляться серйозно: мовляв, пограється якийсь час у «сільське життя» та кине. Адже є куди повертатися, причому зробити це можна в будь-який момент.
— Навіщо? Зараз робоче місце у багатьох — там, де є Інтернет. Особливо у журналістів, які не займаються новинами. За великим рахунком, немає значення, де писати — в Нью-Йорку чи Новомиколаївці, — з таким твердженням колеги важко не погодитися. Хоча різниця все-таки існує, бо мобільний Інтернет від вітчизняних операторів — те ще задоволення. Але якби не професійна необхідність, можна було б потерпіти — дивитися фільми онлайн або «зависати» в соцмережах все одно часу бракує. Та й бажання особливого теж.

Вільний від городу, саду, двору та будинку (все забирає багато сил — відразу після покупки садиба була занедбаною, тому за рік з гаком довести до розуму все, що хотілося, Мазниченки, зрозуміло, не встигли) час Тетяна намагається присвячувати не віртуальним битвам, а маленьким, але реальним справам. Наприклад, зібралися із сусідами та облаштували на своїй вулиці дитячий майданчик, нехай скромненький, але зі смаком. Місцева дітвора з цього не натішиться.

— Напевно, у депутати Сурсько-Литовської громади (Новомиколаївка входить до складу саме цієї ОТГ) за два роки зібралася? — питаю.

Але Таня у відповідь лише посміхається.